Головна  /  Дайджест ЗМІ

Третій – не зайвий

Про те, як Україна може використати «нафтовий» конфлікт між Росією і Білоруссю

Варто було Москві і Мінську почати новорічне змагання із введення взаємно гострих економічних санкцій, як в Україні вже заговорили про вигоди, які з цього конфлікту може отримати Київ. При цьому головний акцент робиться на збільшенні обсягів транзиту нафти через наші території. «Додаткових 100 мільйонів євро в рік Києву не завадять», — із задоволенням заявляють експерти національних телеканалів.

Тим часом якось губиться інша думка: «транзитний» нюанс, безумовно, важливий, але далеко не в першу чергу. Адже поки Росія і Білорусь ведуть один проти одного холодну «нафтову» війну, Україна отримала прекрасний шанс показати себе з пристойного боку, не докладаючи практично жодних зусиль. Для цього слід лише скористатися рекомендацією, що міститься у відомій російській приказці: «Двоє б’ються – третій не заважай». Це – рецепт, а його тактичне обґрунтування знаходимо в іншому, вже єврейському прислів’ї: «Коли двоє б’ються – третьому благо». Егоїзм? Можливо, і так, але егоїзм здоровий і, за умови правильно обраної стратегії, який приносить користь.

Насправді, на тлі двох нині конфліктуючих країн Київ виглядає сущим ангелом. Володимир Путін сотовариші тільки за минулий рік встигли «побити горщики» з Україною (енергетична криза річної давнини) і Грузією (осінній «шпигунський серіал» з наслідками). Тепер ось – Білорусь. Не можна сказати, щоб усі ці «маленькі війни» вийшли «звитяжними», але шуму вони наробили неабиякого. Адже «в запасі» у Москви є ще маріонеткові (і нестабільні) режими Придністров’я і Абхазії.

Отже, звичні заяви Кремля про «послідовність зовнішньої політики, що проводиться Росією», дедалі більше віддають чорним гумором. І ситій, благополучній Європі вже явно не смішно.

З Білоруссю ж усе зрозуміло і поготів. Законсервований зсередини режим Олександра Лукашенка для Заходу вже давно був кісткою в горлі; нині ж, коли білоруський диктатор від безнадії почав вести свою зовнішньополітичну гру, справа набула зовсім вже неабияких обертів. Жодна зі сторін не схильна йти на поступки. Москва розраховує на те, що відома обмеженість простору для дипломатичного маневру змусить Лукашенка капітулювати. Білоруський же Президент вірить у те, що Кремль не встоїть перед гнівом європейських держав, залежних, тією чи іншою мірою, від поставок російських енергопродуктів.

Загалом, маємо примітивний тиск з одного боку і нехитрий шантаж — з іншого. При цьому інтенсивність суперечки зростає, і ситуація загрожує вийти з-під контролю.

Наївно сподіватися, що конфлікт «розсмокчеться» сам собою – очевидно, без миротворчих переговорів під егідою Євросоюзу (і за участю США) не обійтися. І тут свою позитивну роль може зіграти офіційний Київ. Звичайно, мало радості в сусідстві з двома ворогуючими забіяками, але є в цій ситуації і свої плюси: на тлі одіозних Ніф-Ніфа і Нуф-Нуфа статечний Наф-Наф може розраховувати на допомогу і пошану решти суспільства. Європі абсолютно не потрібна нестабільність на пострадянському просторі. Україна ж, до певної міри, може стати опорою для тих, хто прагне звести геополітичні сварки в цьому регіоні миру до мінімуму.

Для Києва ця роль настільки ж почесна, наскільки і складна. Доведеться перебудовуватися – перш за все, по дипломатичній лінії. Завдання нелегке, адже саме навколо МЗС велися ключові битви у війні між Кабміном і Секретаріатом Президента. У результаті було завдано збитку не лише іміджу України; «завис» і так-сяк утверджений зовнішньополітичний курс. І тепер, коли від інститутів центральної влади в країні потрібна максимальна консолідація, наявна картина прямо протилежна: розбрід і хитання.

Зайве говорити, що цю розхлябаність зовнішньополітичного вектора України спробують використати обидві ворогуючі сторони, Росія – наголошуючи на енергетичному чиннику і вічнозеленій темі «братерства народів», Білорусь – обіцяючи «нові форми співпраці» — у тому числі й проти Росії. Вже в чому-чому, а в барвистих обіцянках Олександр Лукашенко за минулі роки натренувався.

Яку лінію поведінки в цій ситуації може вибрати Україна? Аксіома №1 – не робити активних дій на користь жодної з «воюючих сторін». Український МЗС може закликати опонентів «сісти за стіл переговорів» і «піти по шляху взаємних компромісів». При цьому Київ може апелювати до міжнародного співтовариства (і, перш за все, ЄС): мовляв, від цього конфлікту ми зазнаємо чималих збитків і готові у міру сил допомогти Росії і Білорусі порозумітися в проблемних питаннях, а заразом – надати свої транзитні потужності для забезпечення постачання енергоносіїв до країн Центральної і Західної Європи. До речі, як щодо того, щоб допомогти нам зістикувати нафтогін «Одеса-Броди» з «Дружбою»?

«Нафтову» сварку між Мінськом і Москвою Київ може використовувати і для розвитку теоретично перспективного, але на практиці хисткого ГУАМ. Та головне – усвідомлені й вигідні для Європи дії України можуть не на словах, а на ділі наблизити її до вступу до Євросоюзу. Бо ніщо так не піднімає авторитет країни в очах євроспоживача, як значущість її ролі в загальній системі енергопостачань.

Словом, у круговерті, що виникла, Україна, крім багатьох тривог, отримала і серйозний шанс заявити про себе як про цивілізовану, передбачувану державу. Ось тільки чи вдасться нам використати цей шанс? Адже для цього потрібно щось більше, ніж взаємні декларації в Універсалі національної єдності. Необхідні злагоджені дії Президента і уряду. Чи можливо це? Живі перекази, а віри їм не ймеш. Хоча хотілося б…

: http://ua.proua.com/accent/2007/01/10/143856.html

Назад  | 

Розробка і підтримка – Центр інтелектуальних ресурсів і технологій.
© Всі права захищені. Використання матеріалів порталу дозволяється за умови посилання (для Інтернет-видань – гіперпосилання) на www.experts.in.ua
З правилами користування порталом можна ознайомитися тут

Редакція порталу "Всеукраїнська експертна мережа" може не поділяти думку автора публікації. Відповідальність за достовірність та аутентичність фактів, наведених в публікації, несе її автор

Україна, Київ, 01001, вул. Костьольна 4, оф. 8
Тел: +38 (044) 494-24-61, Факс: +38 (044) 494-24-62
E-mail: