 |
|
 |
|
|
Авторизация
Поиск по порталу
|
 |
База знаний / Аналитика / Культура
"Мистецьку самобутність його творів не зрозуміти у відірваності від того національного народного rрунту, соками якого вони живились, з якого так буйно виростали". (О. Гончар)
Я син свого часу
і весь належу сучасникам своїм
Олександр Довженко
Сучасний урок української літератури все більше стає тією нерозривною ланкою між підлітком і державою, який формує національну свідомість громадянина.
Як відомо, особистість навчається на яскравих прикладах із життя великих людей, тому пропоную урок з української літератури в 11-ому класі за творчою діяльністю Олександра Довженка, а точніше, його пошук і місце на теренах української та світової культури.
Шлях митця щодо вибору діяльності непростий і неоднозначний, тому цікаво звернути увагу учнів на індивідуалізм, підхід Довженка до обраної справи і, нарешті, його становлення як українця у широкому розумінні того слова. Цікаву характеристику дав О.Довженкові у своїй статті відомий французький редактор "Французької кінематографії" та "Фільмової енциклопедії" Шарль Форд: "Справжнє мистецтво в кіновій практиці акумулювалось у порівняно молодому, але вже з перших кроків глибокому й трудному до наслідування, оригінальному українському кіномистецтві, яскравим і досі неперевершеним представником якого є Олександр Довженко. Колишні стовпи російського кіномистецтва Ейзенштейн і Пудовкін, його супротивники в експериментальному етапі нового мистецтва, самі зізнаються у своїй безпорадності перед лицем його мистецьких засобів та монументального способу їх передачі. А способи ці необмежені в цього українського режисера… Завдяки геніальному творцеві оригінальних фільмів маємо можливість захоплюватись мистецькими основами стародавньої козацької країни, її культурою, пречудовою природою та незвичайно вродливими козацькими типами. Довженко, уродженець чарівної закутини української землі, промчав метеором на обрії нашого безрадісного сторіччя".
Лекція-пошук з елементами використання мультимедійних технологій
Тема: Олександр Довженко – титан праці та геніальний правдошукач
Мета: Розкрити велич життя О.Довженка; висвітлити багатогранність його таланту, творчого пошуку, шукача власного Я, стимулювати учнів до праці над собою на прикладах із творів Олександра Довженка, виховувати почуття патріотизму, національної гідності.
Обладнання:
1. Портрет Олександра Довженка, який проектується на мультимедійну дошку-екран;
2. Виставка творів;
3. Плакати з влучними виразами, котрі характеризують талант митця;
4. Відеозаписи;
5. На дошці вираз О.Довженка : "Я народився і жив для добра і любові";
6. Комп’ютери із підключенням до Інтернету, де можна зайти на сторінку, присвячену митцю і опрацювати думки сучасників кіно про кінорежисера.
Хід уроку
I. Організаційна частина
Нагадати групі учнів про повідомлення "Кіномистецтво і його розвиток на Україні".
II. Вступне слово учителя
Олександр Довженко – геніальний митець, а українська культура напрочуд багата на таланти. Давайте спробуємо пригадати значення двох слів геніальність і талант. На екрані проектуються вислови із тлумачного словника та пояснення цих понять відомими ученими, політиками тощо.
ТАЛАНТ (talantos) – високий рівень обдарованості; творча обдарованість у мистецтві, характерними ознаками якої є: сила художнього мислення, активність уяви, спостережливість, глибина пам’яті, багатство емоцій.
ГЕНІЙ (genius - "дух", "хранитель") – найвищий ступінь обдарованої людини, що характеризується ознаками таланту, плюс естетична інтуїція.
З приводу цих понять висловлювалось чимало геніальних людей: мислителів, вчених, письменників. С. Ковалевська порівнювала талант з водяною лілеєю, котру не можна зривати, бо втрачає свою привабливість. А Ньютон вважав, що геній створює своє бачення – нове, вивершене, надзвичайне. С. Шаховський наголошував: "Талант складається з вразливості на явища життя і здібності їх відтворення".
Таких суджень безліч, але в основі їх лежатиме єдине поняття – надрозвинена особистість.
Тож на сьогоднішньому уроці розглянемо постать, яку однозначно можна назвати генієм, або, як говорив П. Тичина, "…талантом серед талантів".
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
IV. Виклад матеріалу
Виступають учні з повідомленням "Кіномистецтво і його розвиток на Україні", в цей час учитель пише на дошці пояснення-визначення нового жанру: кіноповість – повість (епічний жанр) написана з урахуванням специфіки кіно.
План виступу
І. Зародження кінематографа:
а) на світовому рівні;
б) всесоюзному рівні;
в) всеукраїнському рівні.
ІІ. Наукове пояснення.
ІІІ. Розвиток кіномистецтва на сучасному етапі:
а) за часів Радянського Союзу;
б) пострадянський період (враховуючи роботу кіностудій);
в) теми і мета сучасного кіно.
Що вас приваблює у кіномистецтві?
Які фільми вам подобаються і чому?
Яку роль відіграв у становленні цього виду мистецтва О.Довженко?
Виступ учителя
О. Довженко – єдиний, хто за умов деградації національної свідомості, еміграції і репресій, насправді став митцем світової міри, ім’я якого входить у всі енциклопедії, антології світового кіномистецтва, – прожив у культурі нетипове життя. Так, він змушений був відмовитись від себе, – яскравого ваплітянина, який сповідував національну культуру і її місце серед європейської та світової культур, петлюрівського вояка, політичною платформою яких було:
а) становлення Центральної Ради і поширення її універсалів;
б) війна з совєтами;
в) впровадження Директорії;
г) зв’язок з Антантою, -
тобто від своїх політичних переконань під тиском "аргументів" ЧК. Так, його примушували створювати антиісторичні твори. Однак сила таланту і сила правди його творчості вища, набагато цінніша, ніж подані догми. Причина життєвого пошуку митця проста і складна.
На мультимедійному екрані проектуються вислови, які підтверджуються уривками з кінофільмів "Звенигора", "Арсенал", "Земля" до першої догми.
Проста: Довженко створив власну поетику кіно, що йому дало змогу в майже кожному фільмі через поетичні тропи, метафоричну кіномову прищеплювати глядачеві національне світовідчуття, розгорнути перед ним панораму національної історії, культури, духовності. Довженкове кіно – прорив у світовий культурний обшир.
До другої догми – "Щорс" (особистий наказ Сталіна); "Аероград".
Складна: комуністична пропаганда мала два незаперечні дійові важелі впливу – терор ("якщо ворог не капітулює – його знищать") і колективне виховання ("один за всіх і всі за одного"). І горе було тому, хто не давався на милість переможця, хто протиставив нікчемне "Я" залізобетонній єдності колективу, - його розмазували як "медузу погану" (Б. Лавреньов). Отак ціла країна опинилася в задзеркаллі. Відмінність між людиною-"коліщатком" і титаном культури, та навіть генієм, полягала лише в тому, що сотні мільйонів коліщаток ховались в системі єдиної державної трансмісії, а генії…?
"Стати справжнім митцем – значить умерти. Цей трагічний парадокс українського пореволюційного відродження здійснився і на О. Довженкові, хоч був він ще найбільш щасливий із творців Розстріляного Відродження" (Ю. Лавріненко).
1. За схемою, котра спроектована на екран, учитель показує становлення і пошук у мистецькому світі власного "Я" О. Довженка.
1926 рік – Одеса
"І все-таки він знайшов те, чого шукав і чого не дала йому ані берлінська наука, ані перо журналіста. Він знайшов полотно, на якому постаті та образи, покладені пензлем, рухаються, живуть, ненавидять, кохають. Його прямування довели до правдивих шляхів і до живих обріїв".
(Ю. Яновський)
У чому проявився найбільший талант митця?
"Сьогочасна світова культура небагато може назвати митців такого широкого дихання, такої дерзновенної, мислі й сміливості шукань, які були притаманні Довженкові. Самою своєю природою він відкривач, експериментатор, утверджувач нового, митець, чиї твори, будучи гостро сучасними, водночас були мовби призначені для майбутніх поколінь - до них, до найдальших прагнув він донести пристрасті людей свого часу, шквали епохи, її грози, інтелектуально-філософську напругу".
(О. Гончар)
На екрані йдуть кадри з кінофільму "Земля", в цей час на дошці з’являється таблиця двох мистецьких причин – простої і складної, перед поясненням становлення таланту і сприйняття його суспільством перед учнями ставиться питання.
Що нового ви побачили в уривку з кінофільму "Земля" і що мав на увазі Олесь Гончар з приводу "призначення творчості майбутнім поколінням"?
1941 – 1956 р. р. – боротьба не скільки за власне "Я", а національну мистецьку культуру
1943 р. "Україна в огні"
Простого вже немає, залишилось складне – заборона повернення на Україну; твори на замовлення ("Мічурін", "Життя в цвіту"), і все-таки збереження людської гідності та таланту (поема в кіно "Зачарована Десна", "Поема про море" за яку був удостоєний посмертно найвищої державної премії).
Учень зачитує уривок із "Щоденника":
"Пишу, розлучений з народом моїм, з матір’ю, з усім, з батьківською могилою, з усім-усім, що любив на світі над усе, чому служив, чому радувався. Я ніби навіщував собі недолю в творах. Прощай, Україно! Прощай, рідна, дорога моя земля-мати. Я скоро помру. Умираючи, попрошу вирізати з грудей моїх серце і хоч його одвезти і десь закопати на твоєму лоні під твоїм небом. Прийми його. Воно тобі весь вік молилось, не проклинаючи ні однієї з чужих земель".
Слово учителя:
Не судилося митцеві повернутись на Україну, не судилось милуватись рідними краєвидами, творити. Полон. Великий полон. Та й він у 1956 році відпустить митця. Звільнення – смерть (25 листопада).
Талант митця – це цілісна школа виховання української людини, це – наука душі, наука любові до Батьківщини.
Життя і творчість О. Довженка – це сюжет Шекспірівської трагедії, коли герой змушений був піти проти своїх переконань, ідеалів, проти свого народу, кровною частиною якого завжди себе відчував, і в той же час творив для нього і задля нього, віддаючи себе на поталу і розтерзання чужій ідеології.
Він створив світ образів, що вразили фахівців усіх континентів у першій половині ХХ століття.
"… З тих митців, які, осягаючи поглядом життя народів і людства в цілому не гублять у ньому окрему особистість, понад усе ставлять самоцінність і вершинну красу людини.
Мистецьку самобутність його творів не зрозуміти у відірваності від того національного народного rрунту, соками якого вони живились, з якого так буйно виростали". (О. Гончар)
V. Підсумок уроку
У чому заслуга О. Довженка перед українською культурою?
Коли і як проявився О. Довженко-кінорежисер?
Чи можна О. Довженка віднести до геніїв?
Робота в мережі Інтернет, де учні попрацюють із думками відомих кінорежисерів, акторів, критиків, знайдуть характеристику Чарлі Чапліна, Леоніда Бикова, Марселя Мартена, Анрі Ланглуа, Петра Капиці.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати творчий здобуток митця і осмислити.
2. Прочитати "Україна в огні" (користуючись історичними фактами про Велику Вітчизняну війну).
Література
1. Гончар О. Довженків світ // Твори – Том 6.- К., 1979 р.
2. Демчук О. Нетрадиційні уроки з української літератури 9 – 11 клас – Т., 2000
3. Довженко О. Господи, пошли мені сили "Щоденник", кіноповісті, оповідання, фольклорні записи, листи, документи. – Х., 1994 р.
4. Довженко О. Україна в огні – К., 1998 р.
5. Коротодський Р. Довженко вчора, сьогодні, завтра в країні національної культури // "Дивослово" – К., 2001
6. Григорій Семенюк, Микола Ткачук, Ольга Слоньовська … Українська література: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів(Рівень стандарту, академічний рівень). – Київ "Освіта" – 2011р.с.212.
Інна Бєлова,
учитель української мови та літератури – фізико-технічного ліцею м. Херсон
Материалы по теме:
Аналитика
|
 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Разработка ВОНО «Эксперты Украины» |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| © «ВЭС», 2020 |  |
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua
|
 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
