На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Экономика

Курорти – кримська валюта

Версия для печати Версия для печати

В усьому світі курорти і туризм - це найдохідніша сфера, яка за прибутковістю випереджає металургію та нафтовидобуток

Є в Україні місце, одна назва якого викликає багато позитивних емоцій практично в кожного з наших співвітчизників, як, втім, і в усіх мешканців країн колишнього Союзу. На душі стає тепліше, світліше й радісніше, виникають спогади про гомін морського прибою, велич гірських пейзажів та соковиті вічнозелені пахучі рослини. Якщо подивитись на карту України, можна побачити, як немов діаманти, витягнувшись вздовж Головної Кримської гірської гряди, виблискують в зеленому вбранні парків міста Ялта, Алупка, селища Форос, Сімеїз, Місхор, Кореїз, Гаспра, Лівадія, Масандра, Нікіта і Гурзуф. Це – Велика Ялта, яка по праву вважається потужним курортно-туристичним комплексом України та Криму. Не дивлячись на те, що ця територія займає лише 1,1% від всієї площі півострову, на ній сконцентровано близько 20% здравниць чорноморського узбережжя України, до 15% місткості всіх вітчизняних здравниць та 5% готельного фонду.

Тепле море, м’який субтропічний клімат, дивної краси ландшафти, якими не можуть похвалитися знамениті курорти світу, створили унікальний туристичний та рекреаційний потенціал Кримського півострова. Тому можна зрозуміти бажання, перш за все, місцевої влади перетворити цю красу на курорт світового значення для того, щоб наші співвітчизники не шукали пригод в ближньому та дальньому зарубіжжі. Однак, бажання та можливість – це дві великі різниці.

Чи увінчалися зусилля чиновників успіхом? Про це і піде мова в даній публікації.

Курорти і туризм – це економіка, особливо для АР Крим. В усьому світі це найдохідніша сфера, яка за прибутковістю випереджає металургію та нафтовидобуток. Тому аудиторів КРУ в АР Крим зацікавив цей економічний напрям і на прикладі розгляду стану виконання державної Програми розвитку одного з провідних курортів автономії було проведено аудиторське дослідження за власною ініціативою.

Але спочатку, трохи про минуле... З 1991 року життєдіяльність у Великій Ялті мала суто сезонний характер, а щорічна кількість туристів, які відвідували курорт, в порівнянні з радянським періодом, зменшилась в 4 рази, на що головним чином впливав незадовільний стан екології та соціально-економічного розвитку країни. Велика Ялта була не спроможною до гострої конкуренції і почала поступатися курортам Туреччини, Хорватії, Болгарії і навіть Росії. Таке становище негативно позначалося на рівні соціально-економічного розвитку цієї території, зокрема, на наповненні місцевого бюджету.

Для того, щоб зупинити погіршення соціально-економічного стану Великої Ялти, забезпечити позитивні економічні зрушення, екологічну безпеку території, підвищити якість використання її унікального курортно-рекреаційного потенціалу, тільки в квітні 1997 року Президентом України було прийнято відповідний Указ. Як на наш погляд, то з цим документом трохи запізнилися.

Для виконання цього Указу в січні 1998 року на державному рівні було прийнято Комплексну Програму соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення (далі – Комплексна Програма). Отже, знадобилося цілих 9 місяців для того, щоб КМ України затвердив відповідний програмний документ.

Проте, "нагорода" виявилась царською, оскільки Комплексна Програма була розрахована на далеку перспективу – на період з 1998 по 2010 роки, тобто на 12 років. Виконання зазначеного державного документу розрахували в три етапи: І етап – приблизно 1998–2000 роки; ІІ етап – приблизно 2001-2005 роки; ІІІ етап – приблизно 2006-2010 роки.

Цілком зрозуміло, що в умовах нестабільного розвитку економіки держави важко уявити, що буде завтра, не кажучи вже про те, що нас очікуватиме через 12 років. За таких умов, реально спрогнозувати можна на найближчі 3–4 роки та передбачити конкретні заходи з обґрунтуванням шляхів і засобів розв’язання поставлених завдань для досягнення очікуваних результатів. А на віддалену перспективу можна було визначити лише досить узагальнені цільові орієнтири та заходи щодо їх реалізації.

Коли аудитори вивчали законодавчу базу стосовно виконання Комплексної Програми, то зіткнулися з тим, що конкретний перелік заходів щодо її виконання був розроблений лише на виконання ІІ етапу. Так, постановою КМ України від 18.09.2001 № 1206 затвердили Першочергові заходи. А яким же чином виконувався І етап – не зрозуміло? Крім того, ані міністерство економіки АР Крим, ані Ялтинська міська рада не володіли інформацією щодо виконаних заходів на І етапі. Не дивлячись на те, що виконання Першочергових заходів Комплексної Програми завершилось в 2005 році, а сама Програма розрахована до 2010 року, починаючи з 2006 року відповідної постанови КМ України про конкретний перелік подальших її заходів до 2010 року, тобто на ІІІ завершальному етапі Комплексної Програми, не прийнято, що свідчить про її непослідовність та недосконалість.

Тому аудиторам не залишалось нічого іншого, як дослідити ефективність використання коштів, які були спрямовані на виконання саме ІІ етапу Комплексної Програми. Відповідно до Постанови КМ України від 18.09.2001 № 1206, джерелами фінансування Першочергових заходів Комплексної Програми було визначено досить багато різноманітних джерел, а саме кошти: Державного бюджету України; бюджету АР Крим; бюджету м. Ялта; суб’єктів господарювання (у т.ч. підприємницької діяльності); вітчизняних та іноземних інвестицій; інші джерела.

Але, в ході дослідження виявилась цікава річ. Справа в тому, що була відсутня єдина інформація щодо сум наданого фінансування з бюджетів всіх рівнів на виконання Першочергових заходів Комплексної Програми. Ось як це виглядає:
 

 

Рівень бюджету

Сума наданого фінансування на виконання Першочергових заходів Комплексної Програми за 2001-2005 роки, млн. грн

за даними Міністерства фінансів АР Крим та фінансового управління Ялтинської міської ради

за даними Міністерства економіки АР Крим

за даними відділу економіки Ялтинської міської ради

Державний бюджет України

16,710

44,759

25,500

Бюджет АР Крим

1,400

12,329

4,481

Бюджет м. Ялта

74,380

80,390

38,400

Чому склалась така ситуація? Ані в Міністерстві економіки автономії, ані у відділі економіки Ялтинської міської ради фахівці не змогли нічого зрозуміло пояснити. Тобто це свідчить про недостатній рівень здійснення моніторингу з виконання державної Програми, і, насамперед, – про відсутність чіткої налагодженої взаємодії між відповідними державними структурами – виконавцями цього документу. Дивує те, що відділ економіки Ялтинської міської ради не вважав за необхідне проводити звірки з фінансовим управлінням цього самого органу місцевого самоврядування. І ще більш незрозуміло – звідки тоді з’явились зовсім інші цифри в Міністерстві економіки автономії? І як би не проводився цей аудит, дана ситуація мабуть так і залишилась би поза увагою державних чиновників. Тож можна уявити, які ж обсяги виконаних робіт скрадаються за такими "дутими" цифрами фінансування і кому це вигідно...

З огляду на те, що в Комплексній Програмі не було передбачено єдиного відповідального виконавця, а в АР Крим не створили єдиної системи управління при виконанні досить важливої державної Програми, на наше переконання дуже корисним є досвід Росії. Так, в Федеральній цільовій Програмі "Розвиток м. Сочі як гірськокліматичного курорту (2006-2014 роки)" (постанова Уряду РФ від 08.06.2006 № 357) урядом Російської Федерації передбачено, що державним замовником Програми є Міністерство економічного розвитку і торгівлі РФ. При цьому, у веденні цього Міністерства на термін реалізації Програми прийнято рішення про створення федерального державного унітарного підприємства "Об’єднана дирекція Федеральної цільової програми "Розвиток м. Сочі як гірськокліматичного курорту (2006-2014 роки)". На цю дирекцію покладено функції контролю за виконанням окремих заходів і Програми в цілому, зокрема, щодо збору й систематизації статистичної та аналітичної інформації про їх реалізацію, здійснення моніторингу результатів виконання заходів.

Повертаючись до обсягів фінансування Першочергових заходів Комплексної Програми визнаємо, що найбільш правдивою є інформація фінансових органів, оскільки цифри підтверджуються відповідною звітністю. Наглядно стан фінансування й рівень державної бюджетної підтримки на виконання Першочергових заходів Комплексної Програми зображено на рисунках 1 та 2.

Рис. 1. Стан спрямування коштів з передбачених джерел фінансування на реалізацію Першочергових заходів щодо виконання в 2001-2005 роках Комплексної Програми соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення

Рис. 2. Питома вага джерел фінансування першочергових заходів щодо виконання в 2001-2005 роках Комплексної Програми соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення

Загалом впродовж 2001-2005 років, а також в 2006 році на соціально-економічний розвиток території Великої Ялти на виконання Першочергових заходів Комплексної Програми з усіх передбачених джерел було спрямовано 653,17 млн. грн. (при прогнозних обсягах фінансування 598,64 млн. грн.). І не дивлячись на те, що протягом 2007 року державна підтримка на виконання Комплексної Програми не надавалась, використаний фінансовий ресурс є значним за обсягами.

В ході аудиту виникло питання: яким же чином вплинули ці кошти на розвиток курортно-туристичної галузі Великої Ялти?

Так, основні статистичні показники функціонування санаторно-курортної і туристичної (рекреаційної) сфери за період 2001-2006 роки на цій території свідчили про спад відвідування відпочиваючими даної території (відносно загальної кількості організованих відпочиваючих в АР Крим). Крім того, за всіма показниками Велика Ялта залишалась одним з найдорожчих курортів АР Крим, а доля обсягу реалізації санаторно-курортних та туристичних послуг на її території (в обсягах цих послуг по АР Крим) мала стійку тенденцію до зменшення. До того ж, починаючи з 2001 року установами галузі на дослідженій території в цілому отримувались збитки.

З метою з’ясування рівня впливу виконання Першочергових заходів Комплексної Програми на стан розвитку Великої Ялти та для підтвердження результатів аналізу обраних результативних показників, аудиторською групою було здійснено SWOT-АНАЛІЗ туристичної та курортно-рекреаційної індустрії досліджуваної території станом на 01.01.2007 за такими напрямами, як: природоресурсний; економічний; трудоресурсний; рекреаційний; розвиток інфраструктури; навколишнє середовище. В ході аудиту було встановлено, що підтримка з боку держави не позначилась позитивно на розвитку головного курорту автономії, оскільки не було усунуто чинники, які стримують соціально-економічний розвиток Великої Ялти. Також продовжують мати місце проблеми, зокрема, в сервісній і оздоровчій інфраструктурах, у розвитку комунікацій, в ціновій політиці.

За результатами аналізу результативних показників стан використання коштів на виконання Першочергових заходів Комплексної Програми було оцінено як неефективний і в якості проблеми для дослідження було сформульовано питання: чи існують можливості щодо покращення стану розвитку санаторно-курортного та туристичного комплексу Великої Ялти, його привабливості для відпочиваючих та збільшення надходжень до бюджету?

В ході аудиту було вивчено досвід окремих країн та з’ясовано, що в іноземній практиці щодо розвитку курортно-туристичної індустрії використовується класична схема, яка полягає в тому, що держава вкладає кошти в інфраструктуру, а приватні інвестори – в бази розміщення. Зокрема, за такою схемою розвивається ця галузь в Краснодарському краї та Сочі. В Туреччині завдяки такій державній політиці від туристичного бізнесу держава отримує прибуток до 20 млрд. дол. США на рік. На відміну від Туреччини курортно-туристична галузь автономії приносить до бюджету АР Крим 20 млн. дол. США. на рік. Проведений аналіз функціонування курортно-туристичної галузі Великої Ялти (за даними Міністерства курорту та туризму АР Крим) показав, що кожен організований відпочиваючий за 9 місяців 2007 року приніс до бюджету 270,00 грн, незважаючи на те, що вартість відпочинку на території Великої Ялти не нижча, а вища, аніж на успішних курортах Туреччини, Болгарії і навіть Росії.

В ході даного аудиту на прикладі конкретної державної Програми було досліджено вплив держави та інвесторів на стан розвитку курортно-туристичної галузі на окремій території.

За результатами дослідження встановлено, що державна фінансова підтримка, в основному, була спрямована на розвиток інфраструктури, але в недостатніх обсягах.

Так, з Державного бюджету України протягом 2001-2005 років було профінансовано лише 6 заходів з 24 запланованих у загальній сумі 16,71 млн. грн., що складало лише 28% від розрахункової потреби. До того ж кошти надавались неритмічно: лише в 2001, 2002, 2004 та 2006 роках, тобто в 2003 та 2005 роках кошти взагалі не виділялись.

Фінансування з бюджету АР Крим за 2001-2005 роки було вкрай незадовільним і його питома вага складала лише 1,5% від загальної суми коштів, спрямованих з бюджетів всіх рівнів. Так, з республіканського бюджету надано лише 1,40 млн. грн., що складало тільки 6% від розрахункової потреби, які були використані на заходи з водозабезпечення та на розвиток інфраструктури, тоді як на заходи з енергозабезпечення та енергозбереження (при наявності розрахункової потреби) кошти зовсім не надавались. В 2004 та 2005 роках витрати на фінансування Першочергових заходів Комплексної Програми в бюджеті АР Крим навіть не планувались, незважаючи на потребу в них.

Кошти з бюджету м. Ялта, в основному, були витрачені на розробку генерального плану, розвиток житлово-комунального господарства та соціально-культурні заходи. Не дивлячись на те, що на виконання Першочергових заходів Комплексної Програми протягом 2001-2005 років з цього джерела спрямовано більшу частину коштів – 74,38 млн. грн (або 80% від загальної суми коштів, наданих з бюджетів всіх рівнів), при здійснені фінансування з бюджету м. Ялта існували певні проблеми. Так, діючий механізм розподілу бюджетних коштів на практиці змушує постійно використовувати кошти, які передбачені на виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень, для фінансування делегованих державою повноважень. Крім того, надходження у вигляді дотацій та субвенцій до бюджету м. Ялта були в обсягах, які значно менше (у 2004 році - в 3 рази, а у 2005 та 2006 роках - майже в 7 разів), в порівнянні з сумами вилучення з місцевого бюджету до державного. Тож, органи місцевого самоврядування Великої Ялти за 2004-2006 роки на поліпшення розвитку території витратили лише 27% ресурсів (за результатами попередніх аудитів виконання місцевих бюджетів). При цьому, в Указі Президента України від 09.04.97 № 313/97 зазначено, що Кабінету Міністрів України разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим розглядати під час формування бюджетних показників на 1997 рік і наступні роки можливість зарахування до бюджету м. Ялти 100% податків і зборів (обов'язкових платежів), які збираються на території Великої Ялти. В результаті, окремі заходи Комплексної Програми за цей період з бюджету м. Ялта були профінансовані частково (в порівнянні з затвердженими показниками), а саме: з водозабезпечення – на 55%; з інфраструктури – на 79%; з розвитку соціально-культурної сфери – на 83%; з архітектурно-ландшафтного планування – на 62%; з еколого-економічного природокористування – на 74%.

Разом з тим в умовах недостатнього бюджетного фінансування заходів Комплексної Програми мало місце нераціональне використання наявних бюджетних коштів в загальній сумі 855,5 тис. грн., з них: 835,5 тис. грн – з Державного бюджету України в 2001 році було витрачено на проектування сміттєпереробного заводу у смт. Гаспра, але протягом запланованих 2003-2005 років і навіть на даний час будівництво заводу так і не було розпочато;

- 20,0 тис.грн. - з республіканського бюджету АР Крим у 2003 році було витрачено на розробку проектно-кошторисної документації об’єкту "Реконструкція каналізаційного колектору по вул. Садова м. Ялта" але досі цю документацію так і не затверджено.

Незадовільний стан державного фінансуванням певним чином позначився на рівні будівельної готовності об’єктів і на недостатній розвиненості інженерної та транспортної інфраструктури Великої Ялти. Крім того, так і невирішені питання щодо забезпечення належного електро- та газопостачання населення цієї території. Значною проблемою також залишився незадовільний технічний стан об’єктів тепло- та водопостачання і водовідведення, полігону твердих побутових відходів, низький рівень забезпеченості жителів централізованим водопостачанням (особливо в курортний сезон). А сучасний стан більшості автомобільних доріг негативно впливає на безпеку руху та недостатньо позначається на розвитку курорту і пов’язаної з ним інфраструктури.

На виконання заходів Комплексної Програми були залучені також кошти (553,30 млн. грн) суб’єктів підприємницької діяльності та інвесторів, більшість яких (93%) спрямовано на розвиток курортно-рекреаційного комплексу (будівництво та реконструкцію готелів, пансіонатів та інших видів баз розміщення відпочиваючих).

В ході аудиту встановлено, що за 2000-2006 роки обсяг залучених інвестицій на території Великої Ялти збільшився лише в 2,2 рази, тоді як в цілому по АР Крим – в 4 рази. При цьому, в розвиток курортно-рекреаційного комплексу по Великій Ялті їх обсяг збільшився тільки в 6 разів, а в цілому по АР Крим – в 14 разів. Основною причиною зниження інвестиційної активності на дослідженій території стало скасування з 2005 року спеціального правового режиму інвестиційної діяльності, митного і валютного регулювання та оподаткування пріоритетного розвитку (ліквідовано пільги зі сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору до Державного інноваційного фонду, плати за землю), гарантій держави щодо стабільного спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку (далі -ТПР) в АР Крим, зокрема на ТПР "Велика Ялта". За таких умов основні інвестиції спрямовуються не в розвиток туризму, а в житлове будівництво, яке забезпечує швидке повернення вкладених коштів.

Також в ході дослідження встановлено, що на території Великої Ялти досить гострою залишається проблема щодо раціонального та ефективного використання земель рекреаційного призначення. Крім того, продовжують мати місце порушення земельного законодавства та зловживання в сфері земельних відносин. Це пов’язано, перш за все, з відсутністю в період виконання Першочергових заходів Комплексної Програми генерального плану, на розробку якого знадобилось довгих 6 років (кінцевий варіант його було затверджено постановою Ради міністрів АР Крим від 09.10.2007 № 618, тобто через 2 роки після завершення виконання Першочергових заходів Комплексної Програми). Проте, генеральний план Великої Ялти Кабінетом Міністрів України так і не затверджено. Поряд з цим, подібний документ, який визначає всю містобудівну політику, останній раз затверджувався в 70-ті роки минулого сторіччя. Водночас, в період відсутності таких важливих документів, як генеральний план та правила забудови цієї території, на землях Великої Ялти відбувається масове самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського та несільськогосподарського, оздоровчого та рекреаційного призначень, а також земель житлового фонду, на яких в подальшому, головним чином, відбувається хаотичне будівництво приватних міні-готелів та міні-пансіонатів на існуючих інженерних мережах та комунікаціях. Отже, коли особисті міні-пансіонати стали рости, немов гриби після дощу, приватний сектор став складати реальну конкуренцію великим санаторіям і пансіонатам.

Проведеним аналізом статистичних даних про кількість відпочиваючих, які відвідали півострів, встановлено, що, починаючи з 1999 року відбувалось стрімке зростання кількості неорганізованих відпочиваючих, і темпи зростання цієї категорії значно випереджали темпи зростання кількості організованих відпочиваючих. Тобто більшість громадян, які прибувають на відпочинок до Криму, зокрема, на територію Великої Ялти, розміщуються в приватному секторі. Тобто територія Великої Ялти втратила свій первинний облік та перетворилась на всеукраїнську "дачу"...

Слід зазначити, що місцевий бюджет продовжує втрачати певні надходження. Наприклад:

  • через відсутність відповідної та належної для курортно-туристичної території інфраструктури в 2005 році Велика Ялта втратила близько 18930 осіб, що складає 4,5% від загальної кількості відпочиваючих, а в 2006 році – близько 8518 осіб (або 2% відпочиваючих). В результаті розрахункова сума втрат надходжень до бюджету лише за двома податками (податок на прибуток та податок з доходів фізичних осіб) за 2005-2006 роки склала 2028,0 тис.грн., з яких – бюджетом м. Ялта втрачено 930,8 тис. грн.;
  • від недостатнього впровадження інвестиційних проектів, у 2006 році замість передбачених цими проектами 311 робочих місць було створено лише 200 та 4 існуючих робочих місця не було збережено. В результаті втрачено можливість щодо додаткового прийняття на відпочинок розрахунково як мінімум 3105 осіб і розрахункова сума втрат надходжень до бюджету податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб склала 1164,4 тис.грн., в т.ч. до бюджету м. Ялта – 600,2 тис. грн.;
  • через не оформлення 79 об’єктів нерухомості, які можуть використовуватись як міні-готелі на території Великої Ялти, бюджетом м. Ялта втрачено (враховуючи середній рівень надходжень за 2007 рік на 1 міні-готель) можливість щодо отримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 178,8 тис. грн. за рік.

Таким чином, результати проведеного аудиту свідчать про те, що Комплексна Програма суттєво не позначилась на іміджі Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення. Після виконання Першочергових заходів на території Великої Ялти не відбулось становлення раціональної структури курортно-рекреаційного комплексу, не покращився стан інженерної та соціальної інфраструктури. До того ж, залишились проблеми щодо надходжень до бюджету.

Слід зазначити, що КМ України прийнято постанову від 30.08.2007 за № 1067, якою затверджено чергову Державну програму соціально-економічного розвитку АР Крим до 2017 року і конкретний план заходів щодо розвитку всіх територій автономії, в т.ч. і Великої Ялти. Але, якщо державна фінансова підтримка з бюджетів всіх рівнів і надалі буде здійснюватись в таких саме обсягах, як і на виконання Комплексної Програми в 2001-2005 роках (15% від загальної суми вкладених коштів з усіх джерел фінансування, в т.ч. 3% - з Державного бюджету України), то знов таки не буде відчуватись суттєвий ефект від вкладених державних ресурсів. До того ж, якщо влада вважає, що дослідити стан виконання державної Програми на рівні всього регіону буде простіше, ніж на рівні окремої території, то, перш за все, перед нею стоять досить складні завдання щодо організації та впровадження налагодженого і дієвого контролю за станом виконання масштабної державної Програми. В іншому випадку в черговий раз буде марно витрачений час та кошти.

Так чи потрібна державі валюта від Кримських курортів? Покаже час.


| Количество показов: 1954 |  Автор (привязка):  Меньшенін Микола Григорович |  Голосов:  8 |  Рейтинг:  3.51 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку


Материалы по теме:



Василь Федорчук, 13.04.2009 14:23:48 Цитировать Имя

Курортні місцини, як молодиця з пристойним декольте модним неприкриттям.......Ну,дуже привабливі!Грішний каюсь, бо очі не відірвати!

Пишете про Державу в таких таких цікавих прожектах?! Та вона тільки й може мостами торгувати(Яремче), а Буковель ,звиняйте, тільки запопадливий капіталіст потрафив збудувати!

Пам*ятаю засідання Ів-Франквської облради, яка спромоглася дати "Добро" з маленькою перевагою на користь групи "Приват"...До того, всяке капіталістичне сприймалось, як "здирництво"!

Державі -- державне, а курортам --куротне!

Державі можна доручити те, що хочеться завалити!Гарантую -- провалля!
Я люблю Державу в сенсі розробки "Правил гри"; сама, маючи Права, не може бути гравцем, бо карти будуть мічені(шулєрство).Довірьте їй свої пін-коди і переконаєтесь!


Kenskin, 08.04.2009 22:50:56 Цитировать Имя

Лишний раз убедительно показано, что государственный подход к возрождению экономики (в данном случае - туристически-санаторного бизнеса) является тупиковым.
Следует изучить уроки правления М.Тэтчер в ВБ и применить в данном случае, только нужно дождаться, когда украинский бизнесмен будет считать за честь держать слово, т.е. поколения два еще.



Перейти к обсуждению на форуме >>



Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Демченко Вероніка Сергіївна

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Придністровський дайджест № 51

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua