На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Политика

Закон про вживання французької мови

Версия для печати Версия для печати

Французька мова є мовою навчання, іспитів та конкурсів, а також мовою дисертацій, дипломних робіт у державних та приватних навчальних закладах, за винятком випадків, виправданих необхідністю вивчення регіональних чи іноземних мов та культур

Продовжуючи дискусію щодо мовних питань в Україні (див.: Експертний висновок щодо законопроекту "Про мови в Україні"), пропонуємо до Вашої уваги приклад того, у який спосіб вирішуються складні мовні проблеми у Європі.

Закон про вживання французької мови Національні збори і Сенат прийняли, згідно з рішенням Конституційної Ради № 94-345 ДС від 29 липня 1994 року. Президент Республіки підписує закон, зміст якого подається нижче. Даний варіант враховує зміни, внесені рішенням Конституційної Ради від 29 липня 1994 року, а також зміни, у другому параграфі статті 5, внесені законом № 96-597 від 2 липня 1996 року про модернізацію фінансової діяльності.

Ст.1.-

Французька мова як державна мова, згідно з Конституцією, є важливою складовою частиною самобутності національного надбання Франції. Вона є мовою навчання, праці, обмінів в усіх сферах суспільного життя. Вона є основним зв’язком між країнами, що складають франкомовну спільність.

Ст.2.-

Вживання французької мови є обов’язковим в назвах, об’явах про пропозиції, презентації, у способах використання, описі умов гарантії товару, виробу або послуги, а також у рахунках і квитанціях. Ті самі положення застосовуються щодо будь-якої реклами, письмової, усної чи аудіовізуальної. Положення даної статті не застосовуються щодо найменувань типових і спеціалізованих товарів, які мають іноземні назви, вже відомі широкому загалу. Законодавство про товарні знаки не є перешкодою для застосування першого і третього параграфів даної статті щодо приміток і текстів, що супроводжують цей товарний знак.

Ст.3.-

Будь-який напис або об’ява, розміщений на шляхах, у місцях загального користування та суспільному транспорті і призначений для інформації публіки має бути виконаний французькою мовою. Якщо напис, виконаний з порушенням вищезазначених положень, прикріплено користувачем на майні або товарі, що належать юридичній особі публічного права, ця особа повинна вимагати у користувача усунення порушення у встановлений нею термін та його коштом. У разі невиконання цієї наполегливої вимоги, порушник може бути позбавлений права користування майном незалежно від умов угоди чи терміну її дії.

Ст.4.-

Якщо написи чи оголошення, зазначені у попередній статті, прикріплені або виконані юридичними особами публічного права або приватними особами, які здійснюють публічні функції, підлягають перекладу, то перекладів має бути щонайменше два. У всіх випадках, коли примітки, об’яви і написи, передбачені статтями 2 і 3 даного закону, доповнюються перекладом чи перекладами, текст французькою мовою має бути так само зрозумілим при читанні чи прослуховуванні, як і текст іноземними мовами. Декрет Державної Ради уточнює випадки і умови, за яких можливий відступ від положень цієї статті у сфері міжнародного транспорту.

Ст.5.-

Французькою мовою складаються тексти угод незалежно від їх предмета і форми, сторонами у яких є юридична особа публічного права чи приватна особа, яка виконує публічні функції. В цих угодах не повинні вживатися вирази чи терміни іноземною мовою, якщо існує аналогічний французький вираз або термін, схвалений за умов, передбачених законодавчими актами про збагачення французької мови. Ці положення не застосовуються щодо угод, укладених юридичною особою публічного права, що виконує діяльність промислового чи комерційного характеру, Банк де Франс або Депозитний банк, і що призначені для повного виконання за межами території держави. При застосуванні цього параграфа вважаються повністю виконаними за межами території Франції позики, випущені згідно зі статтею 131-4 загального податкового кодексу, а також угоди про надання інвестиційних послуг згідно зі ст.4 закону № 96-597 від 2 липня 1996 року про модернізацію фінансової діяльності, які належать в частині їх виконання до юрисдикції іноземної держави. Угоди, зазначені в даній статті, укладені з однією чи кількома іноземними сторонами, можуть мати, крім французької редакції тексту, один чи декілька варіантів іноземними мовами, що також мають юридичну силу. Жодна із сторін угоди, укладеної з порушенням першого параграфа, не зможе посилатися на будь-який пункт цієї угоди, викладений іноземною мовою, що міг би зашкодити протилежній стороні.

Ст.6.-

Кожен учасник будь-яких зборів, колоквіуму чи конгресу, організованого у Франції фізичними чи юридичними особами французького громадянства, має право висловлюватися французькою мовою. Документація, що роздається учасникам перед початком і під час роботи та презентує програму роботи, має бути складена французькою мовою і може бути перекладена однією чи кількома іноземними мовами. Якщо збори, колоквіум чи конгрес передбачають розповсюдження серед учасників підготовчої чи робочої документації або публікацію протоколів і звітів, тексти виступів, що подаються іноземною мовою, повинні супроводжуватися принаймні коротким викладом французькою мовою. Ці положення не застосовуються щодо зборів, колоквіумів чи конгресів, що стосуються лише іноземців, а також зборів у підтримку зовнішньої торгівлі Франції. Якщо будь-які збори, зазначені в даній статті, відбуваються з ініціативи юридичної особи публічного права чи юридичної особи приватного права, що виконує публічні функції, повинно застосовуватися положення про переклад.

Ст.7.-

Публікації, часописи і повідомлення, які розповсюджуються у Франції і видаються юридичною особою публічного права, приватною особою, що виконує публічні функції, чи приватною особою, що користується державними субсидіями, і які видані іноземною мовою, повинні мати принаймні короткий виклад французькою мовою.

Ст.8.-

Три останні параграфи статті Л 121-1 Кодексу про працю замінено чотирма параграфами в такій редакції: “Трудова угода, що укладається письмово, має бути складена французькою мовою. Якщо у контракті йдеться про посаду, яка може бути названа лише іноземним терміном, що не має відповідника французькою мовою, трудова угода повинна подавати пояснення цього іноземного терміна французькою мовою. Якщо працівник є іноземцем, а угода укладається письмово, на його прохання здійснюється переклад його мовою. Обидва тексти мають однакову юридичну силу. У випадку невідповідності між двома текстами можна посилатися лише на текст, викладений мовою працівника. Роботодавець, виступаючи проти працівника, не зможе посилатися на пункти угоди, укладеної з порушенням даної статті, якщо ці пункти можуть зашкодити працівникові.

Ст.9.-

1.-

Стаття Л 122-35 Кодексу про працю доповнюється параграфом у такій редакції: “Правила внутрішнього розпорядку пишуться французькою мовою. До них може додаватися переклад однією чи кількома мовами”.

2.-

Після статті Л 122-39 Кодексу про працю додається стаття Л 122-39-1 у такій редакції: “Кожен документ стосовно обов’язків працівника або положень, з якими він має обов’язково знайомитися для виконання роботи, повинен бути написаний французькою мовою. Він може супроводжуватися перекладом однією чи кількома іноземними мовами. Ці положення не застосовуються щодо документів, які надходять з-за кордону або призначаються для іноземців”.

3.-

У першому і третьому параграфах статті Л 122-37 Кодексу про працю слова: статті Л 122-34 і Л 122-35” замінені словами: “статті Л 122-34, Л 122-35 і Л 122-39-1”.

4.-

Після статті Л 132-2 Кодексу про працю додається стаття Л 132-2-1 у такій редакції: “Стаття Л 132-2-1. Усі колективні договори та трудові угоди, а також договори підприємств та установ повинні складатися французькою мовою. Жодне положення іноземною мовою не застосовується щодо працівника, якщо воно йому може зашкодити”.

Ст.10.-

Пункт 3 статті Л 311-4 Кодексу по працю подається у такій редакції: “Якщо текст написаний іноземною мовою у випадку, коли посада або робота, що пропонуються, може бути названа лише іноземним терміном, що не має відповідника французькою мово, у французькому тексті має бути досить детальний опис цього терміну, щоб запобігти помилці згідно з вищезазначеним пунктом 2. Приписи двох попередніх параграфів застосовуються щодо послуг, що надаються на території Франції, без огляду на громадянство особи, що їх надає, чи роботодавця і щодо послуг, що надаються за межами території Франції, при умові, що особа, яка їх надає, чи роботодавець є громадянином Франції, навіть якщо знання іноземної мови є однією із необхідних умов для отримання пропонованої роботи. Однак, керівники друкованих органів, що повністю або частково видаються іноземною мовою, можуть у Франції отримувати об’яви про роботу, написані цією мовою”.

Ст.11.-

1.-

Французька мова є мовою навчання, іспитів та конкурсів, а також мовою дисертацій, дипломних робіт у державних та приватних навчальних закладах, за винятком випадків, виправданих необхідністю вивчення регіональних чи іноземних мов та культур, або коли викладачами є асоційовані чи запрошені іноземні професори. Це положення не є обов’язковим для іноземних шкіл або шкіл спеціально відкритих для учнів іноземного громадянства, а також для навчальних закладів, які надають освіту міжнародного характеру”.

2.-

Після другого параграфа статті 1 закону № 89-486 від 10 липня 1989 року про орієнтацію освіти додається параграф у такій редакції: “Володіння французькою мовою і знання двох інших мов входить до основної мети навчання”.

Ст.12.-

Перед главою 1 розділу 2 закону № 86-1067 від 30 вересня 1986 року стосовно свободи спілкування вводиться статті 20-1 у такій редакції: “Стаття 20-1.- Вживання французької мови є обов’язковим в усіх рекламних передачах та повідомленнях органів та служб радіомовлення та телебачення, незалежно від способу їх передачі та розповсюдження, за винятком кінематографічних і аудіовізуальних творів мовою оригіналу. При дотримання положень параграфа 2-біс статті 28 даного закону попередній параграф не застосовується щодо музичних творів, текст яких частково чи повністю написано іноземною мовою.

Зобов’язання, передбачені першим параграфом, не застосовуються щодо програм, частин програм чи реклами, включеної в ці програми, призначених для повної передачі іноземною мовою, або метою яких є вивчення мови, так само, як і щодо трансляцій культурних церемоній. Якщо рекламні передачі чи повідомлення, про які йшлося в першому параграфі даної статті, супроводжуються перекладами іноземними мовами, французький текст має бути так само зрозумілим при читанні чи прослуховуванні, як іноземний текст”.

Ст.13.-

Вищезгаданий закон № 86-1067 від 30 вересня 1986 року змінюється таким чином:

1.-

Після шостого параграфа розділу 2 статті 24 вводиться параграф у такій редакції: “дотримання французької мови та вплив франкомовності”.

2.-

До статті 28 після параграфа 4 додається параграф 4-біс у такій редакції: “-4-біс. Положення стосовно гарантій дотримання французької мови та впливу франкомовності”.

3.-

До статті 33 після параграфа 2 додається параграф 2-біс у такій редакції: “2-біс. Положення стосовно гарантій дотримання французької мови та впливу франкомовності”.

Ст.14.-

1.-

Вживання фірмового знаку у виробництві, торгівлі та сфері послуг, який містить іноземні вираз чи термін, забороняється для юридичних осіб публічного права, якщо існує аналогічний вираз чи термін французькою мовою, прийняті за умов, передбачених законодавчими актами про збагачення французької мови. Ця заборона застосовується щодо юридичних осіб приватного права, що виконують публічні функції.

2.-

Положення даної статті не застосовуються щодо фірмових знаків, які вперше були використані до набуття чинності даного закону.

Ст.15.-

Умовою надання місцевими органами та державними установами будь-яких субсидій є додержання положень даного закону особами, що їх отримують. Будь-яке невиконання цих положень, після того, як зацікавлена особа буде зобов’язана викласти свої міркування, може викликати повне або часткове повернення субсидії.

Ст.16.-

Крім офіцерів та рядових судової поліції, що діють згідно з положенням Кримінально-процесуального кодексу, особи, перелічені у пунктах 1, 3, 4 статті Л 215-1 Кодексу споживача, зобов’язані виявляти та засвідчувати порушення положень законодавчих актів, прийнятих для застосування статті 2 даного закону. Для цього вони можуть заходити вдень у місця та транспортні засоби, перелічені в першому параграфі статті Л 213-4 того ж Кодексу і в ті місця, де здійснюється діяльність, зазначена у статті Л 216-1, за винятком місць, які призначені для проживання. Вони можуть вимагати ознайомлення з документами, необхідними для виконання їх завдання, робити копії з них і збирати на місці чи вимагати додаткової інформації та пояснень, необхідних для виконання їх завдання. Вони можуть також вилучати зразок товарів чи продукції як речовий доказ за умов, передбачених декретом Державної ради.

Ст.17.-

Будь-яка особа, що перешкоджає прямо чи опосередковано виконанню завдання особами, згаданими у першому параграфі статті 16 або не надає в їхнє розпорядження усіх засобів, необхідних для цього, підлягає покаранню, передбаченому у другому параграфі статті 433-5 Кримінального кодексу.

Ст.18.-

Порушення положень законодавчих актів, прийнятих для застосування цього закону, засвідчуються у протоколах, які зберігають юридичну силу до того часу, як буде доведене протилежне. Під загрозою недійсності протоколи мають бути адресовані у п’ятиденний термін після їхнього складення прокурору республіки. У той же термін надсилається копія зацікавленій особі.

Ст.19.-

Після ст.2-13 Кримінально-процесуального кодексу вводиться статті 2-14 у такій редакції: “Ст.2-14.-Будь-яке об’єднання, що діє на постійних засадах та проголошує у своєму статуті захист французької мови і визнане за умов, передбачених декретом Державної ради, може здійснювати права цивільної сторони, які стосуються порушень положень законодавчих актів, прийнятих для застосування статей 2, 3, 4, 6, 7, 10 закону № 94-665 від 4 серпня 1994 року про вживання французької мови”.

Ст.20.-

Даний закон має імперативний характер. Закон застосовується щодо угод, укладених після набуття ним чинності.

Ст.21.-

Положення даного закону застосовуються поряд із законодавчими та нормативними актами стосовно регіональних мов Франції і не суперечить їхній дії.

Ст.22.-

Щорічно до 15 вересня уряд надсилає до палат парламенту звіт про застосування даного закону і положень міжнародних договорів і конвенцій стосовно статусу французької мови у міжнародних інституціях.

Ст.23.-

Положення статті 2 набувають чинності після публікації Державною радою декрету, що визначає порушення положень цієї статті і не пізніше, як за дванадцять місяців після публікації даного закону в “Журналь офісьєль”. Положення статей 3 та 4 даного закону набувають чинності через шість місяців після набуття чинності статті 2.

Ст.24.-

Закон № 75-1349 від 31 грудня 1975 року про вживання французької мови відміняється за винятком статей від 1 до 3, які будуть відмінені після набуття чинності статті 2 даного закону та стаття 6 буде відмінена після набуття чинності статті 3 даного закону. Даний закон буде виконуватися як державний закон.

Складено в Парижі, 4 серпня 1994 року

Президент Республіки Франсуа Міттеран,
Прем’єр-міністр Едуард Баладюр
Державний міністр, міністр внутрішніх справ і упорядкування території Шарль Паскуа
Державний міністр, міністр юстиції П’єр Мееньрі
Міністр закордонних справ Ален Жюпе
Міністр освіти Франсуа Бейру
Міністр економіки Едмон Альфандері
Міністр устаткування, траспорту і туризму Бернар Босон
Міністр праці, зайнятості і професійної освіти Мішель Жіро
Міністр культури та з проблем франкомовності Жак Тубон
Міністр бюджету, представник уряду Ніколя Саркозі
Міністр вищої освіти і досліджень Франсуа Фійон


| Количество показов: 1511 |  Голосов:  14 |  Рейтинг:  4.05 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку



Владимир Крылов, 29.10.2010 16:21:11 Цитировать Имя

Финский Крым
Финляндия предложила Аландским островам широчайшую модель автономии. Здесь до сих пор один государственный язык – шведский. Даже правительственные документы из Хельсинки приходят сюда исключительно на шведском языке – по-другому не рассматриваются. Здесь до сих пор запрещено изучение финского языка в сети государственного образования(!!!). Здесь собственная почта, собственная налоговая администрация, собственная таможня.
Виталий Портников
http://profil-ua.com/index.phtml?acti...rt_id=2048

"Експертний висновок щодо законопроекту "Про мови в Україні"" - великолепная иллюстрация системы доказательств в знаменитой "Мичуринской агробиологии" академика Лысенко Т.Д. Похоже, что "Сессия ВАСХНИЛ 1948" вечно живая и универсальная книга. Достаточно заменить биологические или агрономические термины в любом из докладов на какие-либо другие, как получим великолепный образец современных статей по разным направлениям, особенно в лингвистике или государственном строительстве. Софизм - была основа лысенковщины. Напомню молодежи. Академик Трофим Денисович Лысенко это тот, кто сам громил, и с его помощью громили буржуазные лженауки генетику и кибернетику.

Предложенное экспертное заключение классика софизмов. Даже нет необходимости углубляться в дебри науки логики. Проиллюстрируем систему доказательств авторов знаменитым софизмом "Рога" или "Рогатый", который приписывают Эвбулиду: «Что ты не терял, то имеешь. Рога ты не терял. Значит, у тебя рога». Здесь маскируется двусмысленность большей посылки. Опираясь на него легко доказать, что государственным языком Украины должен стать грузинский язык. На территориях, которые не теряла Грузия государственный язык грузинский. Грузия никогда не теряла Украину как территорию. Следовательно государственный язык Украины грузинский.

Не может быть доказательством: " А вот в(о) ____________ (нужное подставить)..." В Швейцарии четыре государственных языка, в том числе и французский. Однако Швейцария не стремится ввести один единый государственный язык. В Канаде так вообще существует провинция, сравнимая с Украиной по территории, в которой говорят исключительно по французки. А в Нью-Йорке печатают избирательные бюллетени даже по русски.

Может быть нам окажется полезным китайский опыт? В Китае юг и север говорят на разных языках. Однако у них единая система написания и толкования иероглифов. Поэтому они легко переписываются между собой. Может и нам ввести иероглифы?

И почему следует ограничиваться опытом одной лишь Франции? В Германии партия и парламент не поддержали Меркель в ее стремлении законодательно утвердить немецкий как государственный язык Германии. Почему бы не воспользоваться опытом законодательного утверждения единого языка суахили в таких странах как Танзания, Республика Кения и Уганда?

Мій дуже близький родич до війни за Польщі вчився по підручнику "Руської мови"



Перейти к обсуждению на форуме >>



Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Штурхецький Сергій Володимирович

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Філософія. Політика. Суспільство Збірка статей

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua