На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 5 серпня

Версия для печати Версия для печати

05.08.2013 09:40:01 |  

Свято:

Православне свято Почаївської ікони Божої Матері,
відому на Русі з 1675 р. Свято встановлено в пам’ять чудесного порятунку Успенської Почаївської лаври від турецької облоги 20-23 липня 1675 р. (за старим стилем). Також цього дня вшановують й інший образ Богородиці – "Усіх скорботних радість".

Події дня:

1392 – в Острозі (зараз Рівненська обл.) було підписано угоду між Польщею і Литвою, внаслідок якої король Ягайло визнавав за литовським князем Вітовтом право на Велике князівство Литовське, куди входила й Україна.

1649 – під Зборовим на р. Стрипі зустрілися основні сили українських і польських військ. Два дні тривала запекла битва, в якій польські війська зазнали великих втрат. Королівська армія опинилась у катастрофічному становищі. Зрозумівши, що польське військо оточене, Ян Казимир надіслав листи про перемир’я до українського гетьмана та кримського хана, обіцяючи зробити все, щоб “наше Запорожське військо задоволити”.

1772 – Росія, Пруссія та Австрія підписали таємну конвенцію про перший поділ Речі Посполитої. До Росії відійшли Східна Білорусія і польська частина Лівонії, до Австрії – Галичина.

1919 – з’явився Наказ № 1 по Революційно-повстанській армії України (махновців). Командуючий армією Н. Махно повідомляв про створення армії, надання їй регулярного характеру. 1 вересня у с. Добровеличківці відбулася нарада командуючого складу армії (голова – Лащенко), яка, в свою чергу, затвердила структуру армії – 4 корпуси.

1929 – було створено Управління північних таборів ОДПУ – перший структурний підрозділ Головного управління таборами ОДПУ.

1939 – у бою на Халхін-Голі батальйонний комісар 150-го бомбардувального полку Михайло Ююкін вперше в історії радянської авіації здійснив таран наземної цілі, скерувавши палаючий бомбардувальник на японський дзот.

1940 – СРСР анексував територію Латвії.

1941 – розпочалась героїчна оборона Одеси військами Приморської армії та частиною сил Чорноморського флоту за активної підтримки населення міста.

1943 – в Москві пролунав перший від початку Великої Вітчизняної війни переможний салют на честь визволення Орла і Бєлгорода від німецько-фашистських загарбників.

1944 – встановлені дипломатичні відносини між СРСР і Ліваном.

1957 – на заводі "Запоріжсталь" видала першу плавку сталі нова великовантажна мартенівська піч № 11 потужністю 430 т.

1958 – розпочав діяльність Іллічівський морський торговельний порт. Цього дня теплохід "Україна" увійшов в акваторію порту, будівництво якого тільки почалося, і пришвартувався біля його єдиного причалу. З цього часу почалась експлуатація майбутнього порту, пов’язана з основною діяльністю – переробкою вантажів.

1962 – за загадкових обставин у віці 36 років померла Мерелін Монро, жінка-легенда, зірка американського кіно 1950-1960-х років.

1963 – міністри закордонних справ Великої Британії, СРСР і США підписали договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою.

1996 – з’явилася на світ перша клонована вівця Доллі.

Цього дня народилися:

1802 – Нільс-Генрік Абель, норвезький математик, один з найвидатніших математиків ХІХ ст. Один з творців теорії еліптичних і гіпереліптичних функцій. Автор першої роботи, присвяченої інтегральним рівнянням. Праці Абеля за його життя не здобули визнання. Вчений жив у тяжкій нужді; помер від туберкульозу в 27 років.

1829 – Микола Дмитрович Дмитрієв, український і російський композитор, піаніст, диригент, педагог. З 1840 р. виступав як піаніст і диригент у багатьох містах Росії, України. 1857 – 1863 рр. жив у Харкові, де викладав гру на фортепіано, відкрив музичний салон, з 1861 р. організував тут квартетні вечори. Автор близько 100 романсів, фортепіанних п’єс, культової музики. Його учнем був Микола Лисенко.

1844 – Ілля Юхимович Рєпін, російський живописець. Автор відомих картин "Бурлаки на Волзі", "Хресний хід у Курській губернії", "Арешт пропагандиста", "Іван Грозний і син його Іван", численних портретів. Народився видатний живописець у м. Чугуїв на Харківщині. Українській тематиці присвячено чимало сюжетних полотен художника, в т. ч. всесвітньо відома картина "Запорожці пишуть листа турецькому султану", "Вечорниці", "Гайдамаки" і – в останній рік життя – "Гопак". Художник створив чудові ілюстрації до "Тараса Бульби" і "Сорочинського ярмарку" М. Гоголя, книжок Д. Яворницького. Серед учнів Іллі Рєпіна (а він був професором і ректором Петербурзької Академії мистецтв) – українські художники М. Пимоненко, О. Мурашко, Ф. Красицький.

1868 – Оскар Мерікант (помер 1924), фінський композитор, диригент, органіст. Головний диригент Фінської опери (1911-1922). Автор хорів і ліричних (близько 150) пісень, опер "Діва Півночі", "Смерть Ерміни".

1874 – (за іншими даними 26 квітня) Інеса (Єлизавета Федорівна) Арманд (уродж. Стеффен), діячка російського і міжнародного руху. На початку 1920 р. була керівником Першої міжнародної конференції жінок-комуністок. Величезна перевтома, постійна робота і турбота про дітей (у Арманд їх було п’ятеро) знесилили і виснажили її. У лютому 1920 р. за рекомендацією Леніна Арманд була відправлена разом із хворим на сухоти сином в санаторій на південь, щоб поправити здоров’я. Там заразилася холерою. Пролежавши два дні в лікарні неподалік від Нальчика, Інеса Арманд померла. Їй було 46 років. Урну з її прахом везли до Москви майже три неділі й захоронили в Кремлівській стіні. Турботу про дітей революціонерки взяла на себе Крупська. Вона написала також книгу "Пам’яті Інеси Арманд", де не сказано жодного лихого слова на адресу покійної. "Коли Інеса заходила до будинку, все навкруги ставало немов світлішим…", - писала Крупська. Тему особистих стосунків Арманд з Іллічем вона делікатно обходила.

1883 – Адріян Володимирович Копистянський (помер 1938), український історик. Після закінчення Львівського університету викладав у гімназії Станіслава та Академічній гімназії у Львові. У 1914-1924 рр. працював у Росії. З 1924 р. – член Ставропігійського братства. Русофіл. Очолював "Каховське товариство" у Львові та друкував популярні нариси з історії Галичини російською мовою.

1898 – Василь Іванович Лебедєв-Кумач (справж. прізв. – Лебедєв; помер 1949), російський поет, "бард сталинской эпохи", як він сам себе називав. Це він у 1936 р. написав: "Я другой такой страны не знаю, где так вольно дышит человек…". На перших сталінських "виборах з одного" Лебедєва-Кумача обрали до Верховної Ради СРСР. Поет одразу ж скористався нагодою: виступав з довгими віршованими промовами, славлячи "батька всіх народів дорогого товариша Сталіна". Але одного "підгавкування" режимові було замало – треба було й "кусати". Тому час від часу у "Правді" з’являлися агресивні статті Лебедєва-Кумача, спрямовані проти колег по перу.

1899 – Борис Дмитрович Антоненко-Давидович, український письменник. Автор збірок оповідань, повістей і нарисів "Синя волошка", "Смерть", "Крила Артема Летючого", роману на моральні теми "За ширмою", статей, зокрема про культуру української мови.

1899 – Федір Євтихійович Злидень, український письменник і журналіст. Належав до спілки селянських письменників "Плуг". Друкувався в газетах Полтави і Харкова. Писав вірші, п’єси, нариси. Незаконно репресований у 1938 р.

1903 – Борис Романович Гмиря (помер 1969), видатний український співак (бас), народний артист СРСР. Слава Бориса Гмирі – це понад 300 українських народних пісень та романсів, більше 300 музичних творів російської та західної класики, 39 оперних партій, вокальні цикли "Зимовий шлях" Ф. Шуберта, "Перські пісні" А. Рубінштейна, "Пісні й танці смерті" М. Мусоргського, "П’ятиденка" Д. Шостаковича, а також 135 нотних зошитів, подарованих співакові його сучасниками-композиторами з проханням виконати їхні твори.

1929 – Дмитро Михайлович Гродзінський, український фізіолог рослин, член-кореспондент АН УРСР. Брат Андрія Гродзінського (відомий український ботанік). Автор праць з питань захисту рослин від променевого ураження. Створив теорію надійності рослинного організму.

1933 – Василь Якович Чебаник, український графік, заслужений діяч мистецтв УРСР.


Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua/

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua