На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 01 квітня

Версия для печати Версия для печати

01.04.2010 13:37:12 |  

Свято:

Міжнародний день птахів. Відзначається у день підписання (1906) Міжнародної конвенції про охорону птахів.

День сміху.

Нціональне свято Ісламської Республіки Іран – День республіки (1979).

На Кіпрі святкують грецький День незалежності.

Православні іменинники: Дарина, Іларія, Інокентій, Софія.
Католицькі іменинники: Ірен, Катерина, Теодор, Томаш.

Події дня:

527 – початок правління імператора Юстиніана I у Візантії.

1572 – Голландія розпочала війну з Іспанією за свою незалежність.

1579 – засновано Вільнюську академію (нині Вільнюський університет) – один з найстаріших університетів Європи.

1778 – нью-орлеанський бізнесмен Олівер Поллок придумав знак долара – $.

1803 – французький уряд заборонив давати дітям імена, яких немає в календарі.

1808 – імператор Олександр І проголосив "довічне" приєднання Фінляндії до Росії.

1828 У Петербурзі урочисто встановлена перша колона Ісакіївського собору, в підвалини якого закладена пам'ятна медаль.

1867 – Сінгапур став колонією Британської корони.

1875 – англійська "Таймс" стає першою у світі газетою, що подає тижневий прогноз погоди.

1889 – у Чикаго з’явилася у продажу перша посудомийна машина, створена Джозефіною Кокрейн.

1890 – бельгійський емігрант Шарль Ван Деполь одержав у США патент на троллейбус.

1891 – художник Пол Гоген відплив із Марселя на Таїті.

1906 – підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів.

1908 – у Санкт-Петербурзі побачив світ перший номер щотижневого російського літературно-художнього сатиричного журналу "Сатирикон" (виходив до 1914 р.). Журнал був просякнутий блискучим гумором, іронією і сарказмом. З 9-го номера редактором "Сатирикона" став Аркадій Аверченко, який сам вів розділ "Поштова скринька". Особливо гострою була реакція редактора на графоманів, котрі завалювали редакцію грубезними безграмотними рукописами. Ось приклад: "Вашу повесть прочли всей редакцией, но одно место так и осталось для нас загадочным. Вы пишите: "Поручик смотрел в окно. Пред ним расстилался голый степ". Спрашивается: если степ был голый, то как же поручик не сумел распознать его род?"

1910 – засновано Сімферопольське музичне училище ім. П.І. Чайковського – один з найбільших закладів Криму зі статусом вузу.

1917 – у Петрограді було утворено Українську національну раду, яку очолив Олександр Лотоцький.

1918 – утворені Королівські військово-повітряні сили Великобританії.

1919 – декретом Раднаркому України колишній маєток барона Фальц-Фейна "Асканія-Нова" оголошено державним заповідником. Нині – Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф. Фальц-Фейна Української академії аграрних наук. 1984 р. включений до міжнародної системи заповідників ЮНЕСКО.

1920 – засновано Литовське інформаційне телеграфне агентство ЕЛЬТА.

1923 – вийшов перший номер радянського журналу "Огоньок".

1924 – оголошення вироку суду у справі "пивного путчу", Адольфа Гітлера засуджено до п’яти років ув’язнення.

1935 – особлива нарада при НКВС СРСР ухвалила постанову у справі "контрреволюційної троцкістської організації". Було засуджено на різні терміни ув’язнення й заслання 94 особи.

1937 – Бірма відокремилася від Британської Індії й отримала статус "коронної колонії".

1938 – у Швейцарії відбулася презентація розчинної кави.

1939 – генералісимус Франсіско Франко проголосив Іспанську державу та закінчення громадянської війни.

1940 – у Нью-Джерсі вперше демонструється електронний мікроскоп.

1943 – начальником політвідділу 18-ї армії призначений Леонід Брежнєв, майбутній керівник Радянської держави.

1944 – радянські війська взяли Підгайці, Троїцьке та ін.

1945 – на Нікопольському південнотрубному заводі поновлено виробництво тягнутих труб.

1945 – уперше після початку війни включена ілюмінація Собору Паризької богоматері і Тріумфальної арки у Парижі.

1946 –у Радянському Союзі створюється ядерний центр "Арзамас-16".

1948 – Фарерські острови отримали автономію у складі Данії.

1950 – західнонімецька газета "Вісбаден тагеблатт" опублікувала сенсаційну фотографію пілота НЛО, який зазнав катастрофи поблизу міста (на знімку інопланетянин метрового зросту у кисневій масці на одній нозі йде у супроводі двох офіцерів американської армії). Фотографію передрукували майже всі газети світу. Лише через кілька років журналісти газети зізнаються, що це був першоквітневий жарт.

1953 – у СРСР оголошено про нове, найбільше за післявоєнний період, зниження цін на значну кількість продуктів і майже на усі споживчі товари.

1959 – під Мадридом відкрився архітектурний ансамбль "Долина полеглих" – національний пам’ятник жертвам громадянської війни 1936–1939 рр.

1960 – з мису Канаверал у Флориді запущено перший метеосупутник TIROS-1.

1966 – у Сенегалі відкрився перший у світі міжнародний фестиваль африканського мистецтва.

1967 – в СРСР відбулася прем’єра фільму "Кавказька полонянка або Нові пригоди Шурика".

1969 – IX з’їзд компартії Китаю оголосив про закінчення "культурної революції".

1973 – в Одесі вперше відбувся фестиваль "Гуморина". Назва спала на думку Олегу Сташкевичу, нині – літературному секретарю Михайла Жванецького. Фестиваль, що набув неабиякого розмаху, заборонили у 1976 р. і поновили в 1987 р.

1976 – Стів Джобс і Стів Возняк заснували компанію Apple Computer.

1979 – після повалення шаха Пехлеві, масових страт та за підсумками всенародного референдуму аятола Хомейні проголосив Іран ісламською республікою.

1979 – з Мальти вийшли останні британські солдати, що поставило крапку у 179-річній історії британського правління.

1981 – у СРСР уперше введено літній час.

1987 – американець Стівен Ньюмен із міста Бетел (штат Огайо) завершив почату чотири роки тому навколосвітню подорож, подолавши пішки відстань 36 200 км і побувавши у 20 країнах на п’яти континентах.

1989 – почалось здійснення резолюції 435 Ради Безпеки ООН про деколонізацію Намібії – останньої колонії на африканському континенті.

1990 – було створено державний заповідник "Медобори" у Тернопільській області загальною площею 10 455 га. Саме тут найкраще зберігся генофонд органічного світу, а довколишній ландшафт – залишок коралового рифу первісного стану, що існував 15-20 мільйонів років тому у прибережних водах теплого Сарматського моря, відзначається особливою мальовничістю. Майже 92 відсотки заповідної території покрито лісами. Але чи не більшу цінність мають історичні релікти Медоборів, для яких заповідник став надійним "дахом". Зокрема, добре збережені рештки язичницьких городищ, які у ХІІ-ХІІІ століттях були центром руського язичництва взагалі.

1991 – відбувся розпад Організації Варшавського договору.

1998 – на аукціоні у Лондоні скрипка Страдіварі була продана за 1 млн. 526 тис. доларів – світовий рекорд вартості музичного інструменту.

1998 – у Техасі у віці 34 років помер кіт Гранпа Рекс, найстаріший кіт у світовій історії.

1999 – у Москві Президент України Леонід Кучма і Президент Російської Федерації Борис Єльцин обмінялися ратифікаційними грамотами. Після цієї офіційної процедури Договір про дружбу, співробітництво й партнерство між Україною та Росією набрав чинності.

2001 – колишнього президента Югославії Мілошевича передали спеціальним поліцейським силам для міжнародного суду за воєнні злочини.

2001 – Голландія стала першою країною, в якій дозволені одностатеві шлюби.

2002 – у Нідерландах вперше у світі легалізували евтаназію.

2003 – відкрита формула любові.

2004 – Федеральне управління авіації США видало першу у світі ліцензію для приватних польотів на орбіту (на приватному космічному кораблі SpaceShipOne).

Цього дня народились:

1431 – Франсуа Війон (Франсуа де Монкорб'є), французький поет і злодій.

1578 – Уїльям Гарвей, англійський лікар і природодослідник, один із засновників сучасної фізіології і ембріології. Відкрив справжню природу кровообігу й роль серця як насоса.

1697 – Антуан-Франсуа Прево Д’Екзиль, французький письменник.

1730 – Саломон Гесснер, швейцарський поет і художник.

1746 – Жан Порталь, французький юрист, упорядник Кодексу Наполеона.

1750 – Гуго Коллонтай, польський публіцист і авторитетний громадський діяч епохи Просвітництва, один з авторів Конституції 3 травня 1791 р., ректор Ягеллонського університету.

1753 – Жозеф Марі де Местр, французький граф, роялістський консервативний діяч, публіцист і релігійний філософ.

1776 – Софі Жермен, французька жінка-математик і механік. Дочка ювеліра, яка самостійно вивчила математику й вивела кілька формул у галузі математичної фізики.

1809 – Микола Васильович Гоголь, російський письменник. Один із найзагадковіших класиків світової літератури. Перший з російських письменників, хто намагався піднятися над політичними й національними бар’єрами – до чистоти християнської істини, і у цих спробах не був зрозумілий сучасниками. Заради зовнішнього ефекту у Гоголя можна цитувати окремі блискучі рядки "на злобу дня". Наприклад, такі: "Приставить нового чиновника для того, чтобы ограничить прежнего в его воровстве – значит сделать двух воров вместо одного… На следующий год окажется надобность ограничить и того, который приставлен для ограничения, и тогда ограничениям не будет конца". Проте, хочеться згадати інші його слова, написані незадовго перед смертю: "Страшна душевная чернота, и зачем это видится только тогда, когда неумолимая смерть уже стоит перед глазами!". Висловлення, радше, в дусі старців Оптіної пустині, чиїм гостем неодноразово був Гоголь, ніж автора чудесно легких, блискучих "Арабесок", або "Вечорів на хуторі біля Диканьки".

1815 – Отто фон Бісмарк, державний діяч і дипломат Пруссії та Німеччини, князь, перший канцлер Німецької імперії (1871–1890).

1837 – Василь Васильович Тарновський, український культурний діяч і меценат, колекціонер. Син Василя Васильовича Тарновського (старшого). Закінчив Київський університет. Листувався з Т.Г. Шевченком. У маєтку В.В. Тарновського – Качанівці не раз гостювали Марко Вовчок, І.Ю. Рєпін, М.М. Ге, інші діячі культури. Збирав колекцію старожитностей (тепер зберігається в Чернігівському історичному музеї), рукописну та художню спадщину Т.Г. Шевченка.

1840 – Іларіон Михайлович Прянишников, російський живописець. Член-засновник Товариства передвижників. У співавторстві з В. Маковським виконав малюнки, присвячені обороні Севастополя 1854–1855 рр.

1847 – Гавриїл Вакулович Музическу (Музиченко), молдавський і румунський композитор, хормейстер, музично-громадський діяч. За походженням українець. 1876–1903 рр. був керівником хору митрополії в Яссах. Поклав початок румунському й молдавському професійному хоровому мистецтву. Автор хорових творів, романсів, пісень, обробок румунських і молдавських народних пісень, фортепіанних перекладів народних мелодій, гармонізував і переклав на сучасну нотацію старовинні церковні пісні. Ім’я Музическу присвоєно Кишинівському інститутові мистецтв.

1860 – Сергій Миколайович Реформаторський, видатний хімік, член-кореспондент АН СРСР. Професор Київського університету і Київських вищих жіночих курсів. Фахівець у галузі металоорганічного синтезу. Творець київської школи хіміків-органіків.

1861 – Іриней Легеза (Іван Лацуга), український письменник і громадський діяч на Закарпатті.

1865 – Ріхард Зігмонді, австрійсько-німецький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1925 року "за встановлення гетерогенної природи колоїдних розчинів і за розроблені в зв'язку з цим методи, що мають фундаментальне значення у сучасній колоїдній хімії, оскільки всі прояви органічного життя кінець кінцем пов'язані з колоїдним середовищем протоплазми".

1866 – Ферруччо Бузоні, італійський композитор, піаніст-віртуоз, педагог і диригент .

1868 – Надія Іванівна Забела-Врубель (Забіла), російська співачка (лірико-колоратурне сопрано). Дружина М. Врубеля. Початкову музичну освіту здобула у Миколи Лисенка в Київському інституті шляхетних дівчат, 1891 р. закінчила Петербурзьку консерваторію. Співала, зокрема, у Києві й Харкові, 1897–1902 – у Московській приватній опері С. Мамонтова, 1904–1911 – у Маріїнському театрі (Петербург), проте виступала у спектаклях досить рідко (через хворобу чоловіка і смерть сина). Виконувала твори російських композиторів, переважно Римського-Корсакова, який присвятив співачці декілька романсів. Актриса не раз співала у парі з великим Шаляпіним. Забелу-Врубель можна побачити на полотнах її геніального чоловіка. Найвідомішою є картина "Царівна-лебідь".

1868 – Едмон Ростан, французький поет, драматург, юрист, член Французької академії, автор п’єси "Сірано де Бержерак".

1873 – Сергій Васильович Рахманінов, російський композитор, піаніст і диригент, один з найвидатніших музикантів ХХ ст. З 1917 р. жив за кордоном (з 1918 – у США). Рахманінов неодноразово бував на гастролях в Україні. Йому аплодували Київ, Харків, Одеса. Ось як згадує один з виступів російського митця видатний український композитор і педагог Лев Миколайович Ревуцький: "Виступи Рахманінова в Києві завжди викликали величезний ажіотаж. Його гра була настільки бездоганна і так емоційно впливала на слухачів, що людська особистість цього митця хоч-не-хоч була огорнена якоюсь заволокою загадковості. Його хотіли поближче розгледіти, навіть доторкнутися… Так ось, з приводу рахманіновської гри. Пам’ятаю, закінчивши свою соль-мінорну Прелюдію, виконану на "біс", Рахманінов не опустив руки на коліна, а не змінюючи їх положення, встав і пішов за лаштунки, начебто поніс у цих руках ту лавину акордів що тільки що лунала і останній згасаючий звук… Після концерту Рахманінова я довго і наполегливо грав цю Прелюдію…". Варто зазначити, що Ревуцький був на 16 років молодший за Рахманінова, і в той час, коли останній був вже знаменитістю, Лев Миколайович був лише студентом. До речі: Надії Забелі-Врубель Рахманінов присвятив романс "Сутінки".

1875 – Едгар Уоллес, англійський письменник, один з творців жанру "трилера". Прийоми, введені ним, широко використовувались багатьма письменниками. Автор понад 150 романів, близько 300 оповідань, а також п’єс, кіносценаріїв ("Історія Першої світової війни" у 10 томах, романи "Мелодія смерті", "Трійка з Кордови", "Загублений мільйон", "Обличчя у темряві", "Чорний абат" та ін.).

1877 – Микола Прокопович Василенко, український історик держави і права, академік АН УРСР. Очоливши 1920 р. Постійну комісію для вивчення західно-руського та українського права, видав ряд праць, присвячених розвиткові правових установ та інститутів права на Україні.

1901 – Зенон Коссак-Тарнавський, провідний член УВО і ОУН. Розстріляний мадярами.

1906 – Олександр Яковлєв, радянський авіаконструктор, творець літаків серії Як. Референт Сталіна з питань авіації. Генерал-полковник авіації, академік АН СРСР (1976), депутат Верховної Ради СРСР 1946–1989 рр. Двічі Герой соціалістичної праці, лауреат шести Сталінських премій, Ленінської премії та Державної премії СРСР.

1908 – Микола Леонідович Кульчицький, український кінооператор, заслужений діяч мистецтв УРСР. Після закінчення операторського відділення Одеського державного технікуму кінематографії працював на Одеській кінофабриці (1928–1934). З 1934 р. – оператор Київської студії художніх фільмів. Зняв фільми: "Сорочинський ярмарок", "Майська ніч", "Іван Франко", "Спадкоємці", "Анничка", "Анна і Командор" та ін. Мав 12 авторських свідоцтв за винаходи в галузі кінотехніки.

1908 – Абрам Маслоу, американський психолог, один з лідерів гуманістичної психології.

1910 – Сергій Миколайович Анохін, льотчик, Герой Радянського Союзу, першим удостоєний звання заслуженого льотчика-випробувача СРСР.

1914 – Тамара Яківна Веске, український музичний педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР, професор. Жила і працювала у Харкові. Викладала в музичному училищі, у консерваторії (з 1963 р. – інститут мистецтв). Серед її учнів – Ю. Богатиков, Н. Ткаченко, В. Третяк, Г. Ципола.

1918 – Григорій Васильович Боня, український живописець, заслужений художник УРСР. Серед відомих творів – “Легенда про Гамалію”, “Славутич”, “Київська Русь” та ін.

1919 – Джозеф Едвард Муррєї, американський хірург, Нобелівський лауреат по фізіології і медицині 1990 року за розробку нових методів трансплантації тканин та органів (спільно з Доннелом Томасом).

1929 – Володимир Іванович Крекотень, український літературознавець, доктор філологічних наук. З 1958 р. працював в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Один з авторів “Історії української літератури” у 8 томах. Упорядник і редактор кількох томів Зібрання творів І. Я. Франка у 50 томах. Переклав сучасною українською мовою ряд творів давніх українських письменників.

1929 – Мілан Кундера, чеський письменник. З 1975 р. мешкає у Франції, є громадянином цієї країни. Останні твори Кундери написані французькою мовою. Автор романів "Жарт", "Нестерпна легкість буття" (став однією з головних подій у літературному житті Європи 90-х років), "Безсмертя"; есе, зокрема "Вкрадений Захід", в якому сформулював поняття культурної спільноти Центральної Європи. 2001 р. був нагороджений Гран-прі Французької академії, 2007 р. удостоєний Державної премії Чеської Республіки.

1929 – Анатолій Григорович Лимарєв, український живописець. Працював у галузі станкового живопису ("Моє село", "Стигле поле", "У Донецькому степу").

1929 – Галина Анатоліївна Поливанова, українська співачка (сопрано), народна артистка УРСР, професор Одеської консерваторії. Понад 30 років свого життя присвятила сцені Одеського театру опери та балету.

1933 – Олекса Васильович Мишанич, український літературознавець, фольклорист. З 1961 р. і до кінця життя (2004) працював в Інституті літератури ім Т. Г. Шевченка АН України. Перший віце-президент (з 1993) Міжнародної асоціації україністів. Автор досліджень з давньої української літератури, фольклору, текстології. Один з авторів "Історії української літератури" у 8 томах та "Історії української літератури" у 2 томах. Брав участь у підготовці до видання творів багатьох українських класиків. За розробку наукових принципів, упорядкування, підготовку текстів Зібрання творів І. Франка у 50 томах та коментарі удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

1933 – Клод Коен-Таннуджі, французький фізик, Нобелівський лауреат 1997 року за розвиток методів охолоджування і захоплення атомів лазерним світлом (спільно із Стівеном ЧУ і Уїльямом Філіпсом).

1934 – Володимир Володимирович Познер, російський тележурналіст, президент фонду "Академія Російського телебачення" (2001–2008). Один з ініціаторів проведення російсько-американських телемостів.

1940 – Вангара Мута Маатаї, кенійський еколог, лауреат Нобелівської премії миру 2004 року. Ця жінка, що бореться проти знищення африканських лісів, раніше вважалася на батьківщині дисиденткою, сьогодні входить в уряд. Засновниця і керівник міжнародного екологічного руху "Зелений пояс" (1977).

1944 – Володимир Всеволодович Крайнєв, російський піаніст, народний артист СРСР і народний артист України, професор Вищої музичної школи в Ганновері. Лауреат міжнародних конкурсів, переможець ІV Міжнародного конкурсу ім. П. І. Чайковського (1970). 1994 р. організував Міжнародний благодійний фонд допомоги юним піаністам. Удостоєний Державної премії СРСР за цикли концертів "Володимир Крайнєв, його друзі і учні", "Володимир Крайнєв запрошує".

1956 – Володимир Огризко, український дипломат, державний діяч, міністр закордонних справ України (2007–2009).

1965 – Ольга Дроздова, актриса театру і кіно.

1966 – Сергій Буряк, український політик і підприємець. Голова Державної податкової адміністрації України (2007–2010), народний депутат ІІ-VI скликань (з 2006 р. – від БЮТ), член ВО "Батьківщина" (з 2005 р.). Засновник і голова правління "Брокбізнесбанку" (1992–1996).

1971 – Вахтанг Кіпіані, український журналіст, телеведучий, громадський діяч. Також – колекціонер газет.

1983 – Сергій Лазарєв, співак.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 543

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua