На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 16 квітня

Версия для печати Версия для печати

16.04.2013 10:33:35 |  

Свято:

Національне свято Королівства Данії – День народження Королеви. 70 років тому (1940) народилась Королева Данії Маргрете ІІ.

Цього дня в місті-герої Севастополі щороку відзначається День героїв Вітчизни, заснований у березні 2002 р. міською радою з ініціативи місцевого комітету Міжнародного союзу міст-героїв СНД.

Православні іменинники: Микита, Феодосія.
Католицькі іменинники: Ксенія, Марія, Юлія, Бенедикт.

Події дня:

69 – єдиновладним римським Імператором став Вітеллій.

73 – римляни захопили іудейську фортецю Масада. Повстання в Іудеї придушено.

1346 – Стефан Душан проголосив у Скоп'є Сербську імперію.

1525 – міська влада Цюріха заборонили відправлення католицьких месс.

1705 – англійська королева Анна посвятила науковця Ісаака Ньютона в лицарі.

1710 – гетьманом України (у вигнанні) обраний Пилип Орлик.

1746 – битва при Куллодені між англійськими військами і шотландськими ополченцями закінчилася поразкою шотландців на чолі з Карлом Едвардом Стюартом. Це була остання спроба Стюартів повернути англійський престол.

1797 – коронація російського імператора Павла I в Успенському соборі Московського Кремля.

1817 – російський імператор Олександр І своїм "височайшим указом" дарував місту Одесі виключні права вільно, не сплачуючи мита, завозити європейські товари у Сіноп (порто-франко) і зберігати їх для наступних торгових і кредитних операцій. Фактично порто-франко було введено лише у 1819 р., після облаштування за межею міста митних пунктів, і проіснувало, з деякими перервами, до 19 квітня 1859 р. У другій половині ХІХ ст. за обсягом зовнішньої торгівлі Одеса була на другому місці після Петербурга.

1848 – у Габсбурзькій імперії скасовано кріпацтво.

1862 – захоплення Нового Орлеана військами Півночі під час громадянської війни у США.

1866 – революціонер-терорист Д. В. Каракозов у Літньому саду стріляв у імператора Олександра II, але схибив. Перешкодив йому майстровий з селян Костромської губернії Осип Комісаров. Каракозов був тут же заарештований і поміщений у Олексіївський равелін. Пізніше суд засудив його до страти через повішення. Також посилилася урядова реакція, яка, зокрема, привела до закриття журналів "Современник" і "Русское слово".

1871 – прийнято конституцію Німецької імперії, Берлін проголошений столицею.

1879 – після визволення країни від турецького ярма Установчі збори Болгарії прийняли так звану Тирновську конституцію, яка стала однією з основ становлення сучасної болгарської держави. Цей день відзначається в Болгарії як День юриста, або свято Першої болгарської конституції.

1889 – в Одесі на Приморському бульварі було відкрито пам’ятник О. С. Пушкіну , на якому викарбувано напис: "А. С. Пушкину – граждане Одессы".

1898 – вийшло друком перше видання творів російського письменника Максима Горького.

1905 – створена перша в Росії профспілка – Спілка робітників друкарської справи.

1908 – в Одесі був організований І Всеросійський фехтувальний турнір учнів військових училищ. В його програму вперше у Росії були включені змагання з фехтування на шпагах.

1912 – американська льотчиця Генрієтта Квімбі першою в світі з жінок здійснила успішний переліт через Ла-Манш.

1917 – повернення Володимира Леніна з еміграції у Росію (на Фінляндський вокзал Петрограда).

1920 – був опублікований Декрет РНК радянської Росії про реквізиції і конфіскації у населення продовольства, господарчо-виробничих предметів і речей домашнього вжитку – "в случаях особо острой общественной нужды". Почалось масове насильницьке вилучення власності громадян. Що стосується коштовностей, то кожному громадянину країни дозволили залишити собі лише "золотые и серебрянные изделия, а равно и драгоценные камни не свыше одного предмета каждого рода вещей на одно лицо". Дійшло до того, що відбирали нагороди у солдатів і вчених. Так, у видатного вченого Івана Павлова реквізували п’ять золотих медалей, присуджених за наукові досягнення, включно з Нобелівською.

1922 – у ході Генуезької конференції було підписано Рапалльський договір між Німеччиною і Радянською Росією, за яким відновлювалися дипломатичні відносини між обома державами. Німеччина визнавала націоналізацію німецької державної і приватної власності в РРФСР. Радянський уряд відмовився від репарацій з Німеччини, передбачених Версальським договором 1919 р. Рапалльський договір розірвав кільце економічної і політичної блокади Радянської країни. За Берлінською угодою 5.ХІ. 1922 р. договір поширювався й на Україну (УРСР).

1932 – на Ленінградському радіозаводі налагоджено випуск апаратури для радіоцентру й виготовлено перші радянські телевізори.

1934 – ЦВК СРСР своїм рішенням заснував найвищу ступінь відзнаки за заслуги перед державою – почесне звання Героя Радянського Союзу. 20 квітня 1934 р. першими Героями Радянського Союзу стали льотчики – учасники рятування челюскінців. За подвиги у роки Великої Вітчизняної війни цього звання удостоєно понад 11 тисяч чоловік.

1936 – у Львові розпочались масові політичні виступи робітників міста проти польського уряду.

1944 – підрозділи Окремої Приморської армії звільнили від фашистських загарбників Ялту, Алупку, Гурзуф та ін.

1944 – у день православної Пасхи англо-американська авіація піддала бомбардуванню столицю Югославії м. Белград (так звана "кривава Пасха"). Цього дня від бомб союзників загинули 1160 мирних жителів.

1945 – СРСР почав остаточний, але погано продуманий наступ на Берлін, під час якого загинуло понад 2,5 млн. радянських вояків.

1945 – затоплення німецького транспорту "Гойя" радянською субмариною Л-3 в Балтійському морі, внаслідок аварії корабля загинуло понад 6000 людей – це чи не найбільша морська катастрофа.

1947 – за ініціативою групи відомих діячів британської кіноіндустрії була створена Британська академія кінематографічних і телевізійних мистецтв (BAFTA).

1947 – у сенаті Південної Кароліни американський політик і фінансист Бернард Барух уперше вжив термін "холодна війна".

1948 – укладення міжнародної угоди про європейське економічне співробітництво в рамках "плану Маршалла", заснування організації ЄЕС.

1963 – Великобританія надала політичний притулок піаністу Володимиру Ашкеназі.

1964 – американська льотчиця Джеральдіна Мок приземлилася у Німеччині, ставши першою жінкою, яка здійснила політ навколо Земної кулі.

1970 – у Відні почалися переговори СРСР і США про обмеження стратегічних озброєнь.

1970 – в Ульяновську (РФ) відкрився Ленінський меморіал.

1970 – у Ризі відкрито меморіальний Музей червоних латиських стрільців (нині – Музей 50-річної окупації Латвії).

1991 – у Києві відкрився Х (перший незалежний) з’їзд письменників України.

1992 – повалення прорадянського президента Афганістану Наджибулли.

1995 – почав діяти прямий телефонний міжнародний код "380", який Україна отримала першою серед країн колишнього СРСР.

2000 – на референдумі, що відзначався широким застосуванням адмінресурсу, більшість жителів України підтримали ідею скорочення кількісного складу Верховної Ради (до 300 депутатів), позбавлення депутатів недоторканності, створення другої палати парламенту тощо. Результати плебісциту, задуманого для посилення позицій президента Кучми, залишилися не втіленими у життя.

2003 – підписано Афінський трактат, за яким 10 нових країн стали членами ЄС.

Цього дня народились:

1319 – Іоанн II Добрий, французький король із династії Валуа 1350–1364 рр.

1646 – Жуль Ардуен-Мансар, французький зодчий, головний придворний архітектор при королі Людовіку XIV (завершив будівництво Версаля, збудував Собор інвалідів у Парижі, площу Перемоги й Вандомську площу).

1660 – Ганс Слоан, англійський медик і натураліст. Його колекція манускриптів та інших цінностей стала основою Британського музею.

1661 – Чарльз Галіфакс, англійський фінансист, творець Англійського банку та фінансової системи Британії.

1682 – Джон Гадлей, англійський математик, астроном і винахідник. У 1721 році він побудував один з перших телескопів-рефлекторів, а у 1730 році створив (незалежно від інших винахідників) квадрант, що дозволяв визначати висоту Сонця і зірок над горизонтом. На основі квадранта пізніше був придуманий секстант.

1728 – Джозеф Блек, шотландський хімік і фізик, один з основоположників пневматичної хімії і термохімії. Відкрив (1754) діоксид вуглецю. Запровадив (1760) поняття теплоємкості, винайшов калориметр.

1766 – Джон Леслі, шотландський фізик-експериментатор і математик, першим запропонував метод отримання штучного льоду (1817).

1786 – Павло Шилінг, російський сходознавець, електротехнік, винахідник міни з електрозапалом і клавішного телеграфного апарату.

1786 – Джон Франклін, англійський полярний дослідник, морський офіцер.

1820 – Келестин Скоморовський, український поет і священик.

1841 – Христина Алчевська, український педагог, організаторка народної освіти.

1844 – Анатоль Франс (Анатоль Франсуа Тібо), французький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури (1921). Автор романів "Таїс", "Острів пінгвінів", "Боги жадають". За життя письменника називали останнім великим класиком, неперевершеним майстром стилю, "принцем прози". Проте після війни його популярність різко зменшилась. На сьогодні творчість Франца досліджують і вивчають в основному текстологи і літературознавці.

1848 – Кандукурі Віресалінгам, індійський письменник, літературознавець, перекладач. Основоположник сучасної літератури телугу. Автор першого роману на телугу – "Життя Раджасекхари", сюжет якого запозичений з роману "Векфілдський священик" О. Голдсміта. Переклав з санскриту "Шакунталу" Калідаси. Видавав перші журнали мовою телугу.

1850 – Сидні Джилкріст Томас, англійський металург. 1878 р. розробив (спільно з П. Джилкрістом) економічний спосіб переділу рідкого чавуну в сталь у конвертері, названий томасівським процесом.

1854 – Йосип Варфоломійович Шевченко, український поет і перекладач. Небіж Т. Г. Шевченка. Автор збірки "Дещо із перекладів і самостійних творів", де змалював тяжке становище селян у пореформені роки.

1863 – Герасим Семенович Головков, український живописець. Член Товариства південноросійських художників. Народився в Одесі. Після закінчення петербурзької АМ повернувся до рідного міста. Автор пейзажів "Ранок на Малому Фонтані", "Морозний день. На санчатах", "Дубки", "Відлига", "Рання весна" та ін. Помер на чужині, у Берліні.

1867 – Уїлбер Райт, американський авіаконструктор і льотчик, один з піонерів авіації. Брати Райт (Уїлбер і Орвілл) першими у світі 17 грудня 1903 р. на планері власної конструкції з двигунів внутрішнього згорання здійснили політ тривалістю 59 сек.

1874 – Осип Осипович Доорохольський, український поет. Родом з Вінниччини. Навчався у Київській духовній академії. Перша публікація ліричних віршів Доорохольського з’явилась вже після смерті поета в журналі "Літературно-науковий вісник" за 1900 р. Згодом їх неодноразово перевидавали ("Не співай нам тепер, бандуристе", "Ніч, ніби день той…", "Рідний, окривджений краю…"). Помер поет у 26 років.

1874 – Тадеуш Обмінський, український і польський архітектор. Закінчив Львівський політехнічний інститут. До 1914 р. періодично співробітничав з архітектурною майстернею І. Левинського. Серед споруд (у стилі модерн) – будинки страхового товариства "Дністер" (1905, у співавторстві, тепер поліклініка), науково-технічна бібліотека політехнічного інституту (1932), всі – у Львові.

1881 – Сергій Сергійович Каменєв, радянський воєначальник, головнокомандувач більшовицьких збройних сил у 1919–1924 рр. Репресований і розстріляний як "троцькіст" у 1936 р.

1882 – Йосип Михайлович Миклашевський, український музикознавець, піаніст і педагог. Викладав у музичних закладах Харкова, професор Харківської консерваторії. Автор праць "Українська музика і Лисенко", "Чайковський у Харкові" та ін. Писав романси.

1886 – Ернст Тельман, німецький комуніст, один із головних політичних опонентів Гітлера. Керівник Гамбурзького повстання 1923 р., з 1924 р. – голова ЦК Компартії Німеччини, 1925–1933 рр. – депутат Рейхстагу. Керував бойовим крилом КПН – організацією "Рот фронт". Розстріляний у концтаборі Бухенвальд у 1944 р. Ім'я Тельмана носила піонерська організації НДР.

1888 – Андре Боннар, швейцарський філолог-еллініст, громадський діяч. Професор Лозаннського університету. Автор книг "Греція 341 – Європа 1938", "Трагедія і людина", "Грецька цивілізація". Перекладав лірику Сапфо, трагедії Есхіла і Софокла, промови Демосфена. Читав у Лозаннському університеті лекції з радянської літератури.

1889 – сер Чарлз Спенсер Чаплін, американський актор, кінорежисер, сценарист, композитор, один з найвизначніших майстрів екрану ХХ ст. Свій знаменитий костюм – маленький капелюх, тісний піджачок, мішкуваті штани й величезні черевики – Чаплін одягнув у лютому 1914 р. на зйомках фільму "Неймовірно скрутне становище Мейбл". Кумедний образ він доповнив маленькими вусиками, а також ходою, яку він перейняв у старого на прізвисько Чудило Бінкс, який доглядав коней у шинку його дядька Спенсера. Про свій новий образ Чарлі Чаплін говорив таке: "Він дуже різний. Він – і волоцюга, і джентльмен, і поет, і мрійник. А взагалі, це самотня істота, яка мріє про красиву любов та пригоди".

1890 – Микола Трубецькой, російський лінгвіст, філософ, один із лідерів євразійства.

1896 – Тристан Тзара (Самі Розеншток), французький поет, один із натхненників дадаїзму.

1901 – Микола Павлович Акімов, режисер і театральний художник. 1935–1949 і з 1955 року головний режисер Ленінградського театру Комедії. Прославився режисер ще у 1932 році постановкою "Гамлета", яка вельми неординарно потрактувала п'єсу Шекспіра (зокрема, примара короля-батька була інсценована Гамлетом для досягнення своєї мети, а Офелія потонула після п'яної оргії).

1909 – Володимир Григорович Дуров, радянський артист цирку, дресирувальник, онук А. Л. Дурова, родоначальника династії циркових майстрів цирку. Першим серед майстрів радянського цирку був удостоєний звання народного артиста СРСР.

1912 – Євген Самойлов, радянський кіноактор ("Щорс", "Серця чотирьох"). Народний артист СРСР.

1913 – Леонід Дмитрович Іванов, український літературознавець. Викладав у Миколаївському, Київському педагогічних інститутах, Дніпропетровському університеті, з 1968 – у Харківському університеті. Автор монографій, посібників для вузів.

1921 – Пітер Устінов, англійський письменник, драматург, актор, режисер. Отримав два "Оскари" як кращий актор другого плану за фільми "Спартак" (1960) і "Кинджал Топкапи" (1964). Загалом знявся в 88 фільмах. Кавалер Ордена Британської імперії.

1924 – Генрі Манчіні, американський кінокомпозитор і диригент, володар чотирьох "Оскарів" і 20 "Греммі" ("Рожева пантера").

1926 – Борис Возницький, український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв. Директор Львівської галереї мистецтв, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв. Герой України, лауреат Національної премії імені Шевченка. Академіка Бориса Возницького називають "ангелом-хоронителем" українських музеїв та замків.

1927 – Бенедикт ХVІ (Йозеф Ратцінгер), 265-й Папа Римський. Обраний на конклаві кардиналів 19 квітня 2005 р. Інтронізація відбулась 24 квітня 2005 р.

1927 – сер Роберт Вільсон, британський астрофізик. Став відомий як творець орбітального телескопу IUE (International Ultraviolet Explorer), який було виведено на навколоземну орбіту 26 січня 1978 р. Очолював кафедру фізики і астрономії в Лондонському університетському коледжі.

1937 – Віктор Сергійович Балицький, український вчений у галузі будівництва.

1942 – Лео Нуччі, італійський оперний співак (баритон), один з найяскравіших майстрів світової оперної сцени.

1957 – Олександр Зінченко, український політик. Був комсомольським лідером, 1995-2002 рр. – гендиректор, президент АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" (телеканал "Інтер"). У складі СДПУ(о) – народний депутат ІІІ і IV скликань, 2002 р. – заступник голови Верховної Ради. Надалі – керівник штабу кандидата в президенти Ющенка. Державний секретар (голова адміністрації президента Ющенка) 2005 р., голова Національного космічного агентства у 2009-2010 рр. Очолював Партію патріотичних сил, був депутатом Київради від БЮТ.

1978 – Іван Ургант, популярний російський актор і телеведучий.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 597

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua