На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 24 червня

Версия для печати Версия для печати

24.06.2011 09:48:49 |  

Свято:

У Канаді – День Жана-Батиста (Іоанна Хрестителя), якого вважають небесним покровителем франкоканадців. Головне свято давнього канадського міста Квебек, заснованого французькими переселенцями в 1608 р.

У Венесуелі – День армії (річниця битви біля Карабобо).

У Перу – День індіанців.

У Фінляндії – День прапора.

У Шотландії – День незалежності.

Православні іменинники: Варнава, Варфоломій, Єфрем.
Католицькі іменинники: Данута, Іоанн.

Події дня:

972 – у битві при Цедині армія князя Мешка здобула перемогу над германцями Марка Лаусітца (перша задокументована перемога польського війська).

1099 – засновано Орден святого Іоанна Єрусалимського, один із найстаріших християнських орденів, що існує донині.

1314 – у битві біля Баннокберна шотландський король Роберт Брюс розбив армію англійського короля Едуарда II, відновивши незалежність своєї країни.

1340 – Столітня війна: у Слейській битві в гирлі Західної Шельди англійський флот завдав поразки французам.

1380 – венеціанський флот захопив Геную.

1388 – Великий князь литовський Вітовт княжою грамотою закріпив права караїмів.

1497 – італійський мореплавець Джованні Кабот (служив англійському королю Генріху VІІ) на паруснику "Меттью" дійшов до о. Ньюфаундленд. Цю дату інколи називають днем відкриття Канади, а самого Кабота, котрий, як вважають, першим з європейців кинув якір біля її берегів і склав карту Канади, тут шанують не менше, ніж Христофора Колумба.

1509 – відбулася коронація короля Англії Генріха VIII, майбутнього засновника англіканської церкви.

1537 – Ігнатій Лойола та його послідовники висвячені в духовний сан через три роки після того, як вони заснували у Парижі Товариство Ісуса. Ще через три роки Папа Римський Павло III затвердить Орден єзуїтів.

1619 – із польського полону повернувся митрополит Філарет Романов, батько російського царя Михайла Федоровича.

1710 – почалася облога Виборга російськими військами на чолі з генерал-адміралом Федором Апраксіним, яка тривала понад два з половиною місяці, напередодні завершилася капітуляцією шведського гарнізону. 24 червня російські війська вступили до міста. Як сказав Петро I, "була влаштована міцна подушка Петербургу" – небезпека з боку Фінляндії більше не загрожувала.

1710 – засновано Царське село поблизу Санкт-Петербурга.

1717 – у День святого Іоанна представники англійської масонської ложі заснували "Велику ложу Англії". Цей день вважається датою заснування масонства як організованого руху.

1746 – указом російської імператриці Катерини II землі на схід від Кальміуса закріплені за донським козацтвом.

1793 – революційний Конвент Франції ухвалив першу в історії людства демократичну конституцію.

1795 – російська імператриця Катерина ІІ заснувала Подільську губернію.

1812 – армія Наполеона Бонапарта перетнула кордон на р. Неман у районі Ковно. Початок Вітчизняної війни 1812 р.

1821 – битва у долині Карабобо між армією Сімона Болівара та військом іспанської корони (латиноамериканці перемогли і здобули незалежність).

1839 – під час другої війни з Османською імперією єгипетський паша Мухаммед Алі завдав туркам поразки у Північній Сирії в битві при Незибі.

1886 – в Одесі з ініціативи Іллі Мечникова була створена перша в Росії і друга в світі бактеріологічна станція (Одеський НДІ вірусології та епідеміології ім. І.І. Мечникова).

1887 – Росія та Афганістан підписали протокол про встановлення спільного кордону.

1893 – норвезький дослідник Фрітьоф Нансен з екіпажем у складі 13 осіб на судні "Фрам" ("Вперед") вирушив зі столиці Норвегії Христіанії (тепер – Осло) до Північного полюсу, сподіваючись, що до цієї точки можна додрейфувати з кригою.

1901 – у Парижі в галереї на вулиці Лафіт відкрилася перша виставка маловідомого 19-річного художника з Барселони Пабло Руїса Пікассо.

1916 – вперше сума контракту зірки Голлівуду склала семизначне число. "Кохана Америки", одна із найяскравіших зірок німого кіно Мері Пікфорд підписала контракт зі студією "Парамаунт пікчерз" на суму 1 млн. 40 тис. доларів.

1917 – у Києві на вщерть заповненій Софіївський площі Володимир Винниченко зачитав текст І Універсалу Центральної Ради, ухвалений напередодні.

1919 – у Києві була опублікована відозва ЦВК Рад України до трудящих республіки із закликом боротися проти Денікіна.

1920 – парламент Франції ухвалив рішення щорічно проводити День пам'яті Жанни д'Арк, який відзначається другої неділі травня.

1921  Рада Ліги Націй визнала суверенітет Фінляндії над Аландськими островами (нині – самоврядна провінція Фінляндії).

1925 – у Берліні будинок Рейхстагу захопив натовп вкладників, чиї заощадження згоріли під час повоєнної гіперінфляції у Німеччині.

1930 – в Анакостії, округ Колумбія (США), вперше використано радар для виявлення літаків.

1932 – у Таїланді внаслідок мирної революції на зміну абсолютній встановлена конституційна монархія.

1934 – переїзд вищих державних і партійних установ України (ВУЦВК, РНК УСРР, ЦК КП(б)У) з Харкова до Києва.

1935 – у Тбілісі відкрилася перша у СРСР дитяча залізниця.

1937 – пленум ЦК ВКП(б) перервав виступ одного з лідерів Комінтерну Осипа П'ятницького, який вимагав припинити репресії з боку НКВД (наступного дня глава НКВД Єжов оголосив П'ятницького агентом царської охранки).

1940 – вперше телекамери були використані для висвітлення політичної події – з'їзду республіканців, що вибирали свого кандидата на президентські вибори США.

1941 – повідомлення про військові дії стало давати Радянське Інформбюро.

1941 – на сторінках газет "Известия" і "Красная звезда" опублікована пісня Александрова на вірші Лебедєва-Кумача "Священная война".

1941 – опублікована Заява президента США Ф. Рузвельта про готовність надати допомогу Радянському Союзу у війні з гітлерівською Німеччиною. Про підтримку радянського народу заявив також керівник руху "Вільна Франція" генерал Шарль де Голль.

1944 – (24–28 червня) була здійснена операція НКВС із виселення з Криму до Узбекистану греків, болгар, вірмен, а також кримських німців. Раніше, у ніч з 17 на 18 травня, була розпочата найбільш масова операція з виселення майже 194 тисяч кримських татар (більшістю – також до Узбекистану). Етапування до місць поселення тривало майже місяць і супроводжувалося масовою загибеллю депортованих.

1944 – Президія Верховної Ради СРСР прийняла постанову про затвердження нагрудного знака "Почесний донор СРСР".

1945 – у Москві на Червоній площі відбувся історичний Парад Перемоги.

1947 – льотчик Г. Кондрашов першим у СРСР здійснив повітряне катапультування, покинувши двомоторний бомбардувальник Пе-2, який летів зі швидкістю 270 км/год. на висоті 1800 м.

1947 – вперше у світі було зареєстровано НЛО. День народження сучасної уфології. Бізнесмен із Айдахо Кеннет Арнольд, пілотуючи свій невеличкий спортивний літак над горою Раньє (штат Вашингтон), помітив у небі над Скелястими горами групу з дев’яти схожих на диски об’єктів, які летіли із швидкістю близько 1200 миль на годину. Після сенсаційного докладу Арнольда, в якому вперше з’явився термін "літаюча тарілка", почалась реєстрація НЛО.

1948 – СРСР розпочав блокаду Берліна, перекривши наземне сполучення із Західною Німеччиною.

1951 – почалося комерційне кольорове телемовлення (телеканал Сі-Бі-Ес).

1953 – сенатор Джон Кеннеді оголосив про свої заручини з Жаклін Був'є.

1963 – у Москві відкрився Всесвітній конгрес жінок.

1963 – у студії Бі-Бі-Сі в Лондоні вперше продемонстровано побутовий відеомагнітофон.

1973 – Леонід Брежнєв, перебуваючи у США з офіційним візитом, заявив, що "холодну війну" завершено.

1977 – податкова служба повідомила про те, що американський президент Джиммі Картер не заплатив податки за 1976 р.

1982 – перший спільний радянсько-французький космічний політ на орбітальному науково-дослідному комплексі "Салют-7" – "Союз" (командир корабля В. Джанібеков, бортінженер О. Іванченков і космонавт-дослідник громадянин Франції Жан-Лу Кретьєн).

1990 – у Москві відбувся останній концерт Віктора Цоя і групи "Кіно".

1992 – парламент Азербайджану оголосив імпічмент президентові республіки Абульфазу Ельчибею.

1992 – у Тбілісі придушена спроба перевороту, здійснена прибічниками усунутого президента Грузії Звіада Гамсахурдіа.

1993 – до влади Азербайджані прийшов президент Гейдар Алієв.

2010 – закінчився найдовший тенісний матч в історії. У першому колі Уїмблдонського турніру американець Джон Існер обіграв француза Ніколя Маю з рахунком 70:68. Гра розтягнулася на три дні й двічі переривалася через темряву. Загальна тривалість матчу склала 11 год. 5 хв. При цьому Існер зробив 112 подач навиліт (ейсів), а Маю - 103, що теж є рекордом.

Цього дня народились:

1771 – Елевтер Дюпон, французький хімік, промисловець. 1802 р. заснував у США хімічну компанію "Дюпон де Немур" (почав із виробництва пороху).

1777 – Джон Росс, англійський морський офіцер – дослідник Арктики. Його експедиція відкрила Північний магнітний полюс.

1838 – Ян Алоїс Матейко, польський живописець. Автор картин історичного і батального жанрів ("Ян Собеський під Віднем", "Костюшко під Рацлавицями"), портретів. Очолював Краківську школу красних мистецтв (1873–1893).

1841 – Іван Миколайович Ґе, український і російський письменник, актор і режисера. Молодший брат Григорія Миколайовича Ге (вітчизняний письменник, культурний діяч) і відомого художника Миколи Миколайовича Ге. Навчався в Київській гімназії. Перебував на військовій службі. Вийшовши у відставку, в 70-80 роках ХІХ жив на Херсонщині. Викладав на заснованих ним в Одесі та Києві драматичних курсах. Писав російською мовою. Драматургічну спадщину Івана Ге становлять 25 п’єс – оригінальні твори, переробки та переклади. У своїх п’єсах ("Мотивы скорби", "Второй брак", "Виновные, но несудимые", "Самородок", "Идеалисты и практики") та ін. Порушував злободенні соціальні та морально-етичні питання. Більшість п’єс була надрукована, окремі ввійшли до репертуару столичних та провінційних театрів 70-90-х рр. ХІХ століття. Писав також оповідання, повісті, нариси.

1850 – Гораціо Кітченер, англійський фельдмаршал, граф, командувач військами в англо-бурській війні 1900–1902 рр., військовий міністр Великої Британії у 1914–1916 рр.

1852 – Фрідріх Лефлер, німецький мікробіолог, учень і співробітник Роберта Коха. Відкрив збудників дифтерії, сапу, ящуру, рожі й чуми свиней тощо.

1864 – Володимир Степанович Бальц, український живописець-мариніст, член Товариства південно-російських художників. З 1922 р. – член Товариства художників ім. К.К. Костанді. Жив і працював в Одесі. Серед найвідоміших робіт: "Морський вид поблизу м. Одеси", "Місяць. Прибій", "Морський пейзаж" та ін.

1873 – Іван Матвійович Стешенко, український літературознавець, педагог, громадсько-політичний діяч, письменник. Родом з Полтави. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (зі срібною медаллю). Викладав у Фундуклеївській гімназії. У Києві познайомився з родинами Старицьких, Лисенків і Косачів, брав активну участь у літературному гуртку "Плеяда". З 1900 р. до революції 1905 р. Стешенко друкувався в багатьох галицьких часописах і журналі "Киевская Старина", після 1905 р. разом з однодумцями видавав гостросатиричні журнали "Шершень" і "Ґедзь", а пізніше у 1913 р. організував і редагував двотижневик "Сяйво". 1917 р. Стешенко виступив одним із організаторів Української Центральної Ради, керував роботою шкільної і редакційної комісій УЦР, входив до складу Малої Ради. 1917–1918 рр. він очолював рух за українську школу, здійснював керівництво діяльністю Товариства поширення шкільної освіти в Україні. З червня 1917 призначений генеральним секретарем освіти. Перебуваючи на цій посаді, Стешенко досить рішуче проводив українізацію шкільництва, сприяв виданню українських підручників і навчальних програм, організації українських гімназій та курсів українознавства. Поряд з тим Стешенко підкреслював потребу повної справедливості відносно всіх національних меншин в Україні, "права яких повинні бути пошановані автономією України". Підтвердженням цих слів служила поява в Україні державних єврейських шкіл. Але, не дивлячись на це, шовіністичні кола постійно звинувачували Стешенка в "примусовій українізації міст". Після відставки кабінету В. Винниченка працював головним інструктором Міністерства освіти. У липні 1918 р. був застрелений невідомим на вокзалі у Полтаві, куди він приїхав для підготовки до лекційних занять.

1881 – Григорій Іванович Котовський, бессарабський отаман, червоний командир часів громадянської війни (встановлював радянську владу в Молдові на Одещині, очолював кавалерійську бригаду і дивізію). Був засуджений до каторги, після кількох втеч – до страти, але Котовського врятував генерал Брусилов на прохання його дружини. 1921 р. придушував повстання проукраїнських сил. Убитий у 1925 р. за нез'ясованих обставин.

1883 – Віктор Франц Гесс, австрійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1936). Відкрив космічні промені. Основні праці з фізики космічних променів, радіоактивності, теорії атома, оптики.

1885 – Володимир Артемьєв, радянський конструктор ракетної техніки.

1887 – Ілля Васильович Гребенщиков, російський хімік і технолог, академік АН СРСР. Один з основоположників вітчизняного виробництва оптичного скла. Запропонував нову хімічну теорію полірування й шліфування скла та металів. Розробив метод зниження відбиття світла від скла (просвітлення оптики). Керував роботами по вивченню властивостей і синтезу нових прозорих пластмас для потреб оптики. Лауреат Державної премії СРСР 1942, 1952 рр.

1888 – Микола Васильович Смолич, український і російський режисер. Після закінчення 1911 р. драматичних курсів при Петербурзькому театральному училищі працював у театрах Ленінграда і Москви. 1938–1947 рр. – головний режисер, художній керівник і директор Київського театру опери та балету. У його постановці в першому виконанні прозвучали опери "Ніс" (1930) і "Леді Макбет Мценського повіту" (1934) Д. Шостаковича, "Весілля Кречинського" А. Пащенка.

1892 – Ян Батіст Ступка, український і чеський альтист, диригент, педагог, композитор. У 1911–1917 рр. був концертмейстером групи альтів в Одеській опері. З 1917 р. викладав музику у Глухові, керував хором і оркестром Глухівського педагогічного інституту, а також міським хором. З 1925 р. – у Харкові, хормейстер Державного українського хору (ДУХ), з 1927 р. – у Празі, концертмейстер групи альтів симфонічного оркестру Празького радіо, хормейстер українського хору.

1894 – Роман Григорович Купчинський, український письменник, критик, композитор. Народився в сім’ї священика. Навчався у Львівському університеті. З початку 1-ї світової війни студентом вступив до лав січових стрільців: був учасником стрілецької епопеї аж до її трагічного фіналу. Був редактором газети "Діло". З 1934 р. – голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка. Після 1944 р. – в еміграції (Німеччина, США). Автор маршово-похідних, обозних, ліричних, героїчних, жартівливих стрілецьких пісень (текстів і мелодій до них). Пісні Романа Купчинського відомі в обробках композиторів С. Людкевича, М. Вериківського, П. Козицького, В. Барвінського, М. Колесси, М. Леонтовича та ін. Проза Купчинського (роман-трилогія "Заметіль") теж присвячена драматичним стрілецьким будням, подіям, які пережив сам письменник.

1894 – Володимир Юхимович Січинський, український мистецтвознавець, архітектор і графік, бібліограф. До війни жив і працював на Поділлі, займався проектом реставрації Кам’янець-Подільської фортеці – замку ХІV століття. Після війни жив за кордоном. Спочатку у Німеччині, потім у США. Його п’ятибанна кафедральна українська церква у Вінніпезі отримала на конкурсі 1948 р. другу премію. За 15 років життя у США він виконав безліч проектів іконостасів, престолів, надгробків в українському стилі, також опублікував майже 300 наукових робіт.

1897 – Анатолій Марієнгоф, російський поет-імажиніст, драматург, автор мемуарів.

1897 – Іван Макарович Лютий-Лютенко (отаман Гонта), український військовий, громадський діяч (з 1947 р. в діаспорі). Жив у Мюнхені, в Марокко, США. Брав активну участь у церковних і громадсько-політичних організаціях, багато жертвував на українські та американські інституції, а також на Українську церкву.

1898 – Петро Грімм, український живописець. З 1924 р. – жив у Парижі. До 40-х рр. створював фігуративні композиції, 1940–1950 рр. наслідував кубізм, у 70–80-х рр. малював абстрактні твори. Помер художник на 82 році життя у Парижі.

1898 – Олена Журлива (Котова), українська поетеса і педагог. Викладала в школах Києва, Харкова, Москви, Дніпропетровська, Кіровограда. На її ранніх творах відчутний вплив революційно-романтичних поезій Тичини, Блакитного, Сосюри. Видала кілька віршованих збірників для дітей: "Хто знає, як рік минає", "Голуби", "У нашої Наталі", "На зеленому городі" та ін. У 30-х роках була репресована. Виживши в сталінських таборах, вона з підірваним здоров'ям повернулася до Кіровограда. Паралізована, прикута до ліжка, повністю втративши голос, усе ж продовжувала писати, в тому числі і твори для дітей. Померла поетеса у червні 1971 р.

1899 – Іван Йосипович Твердохліб, український актор, народний артист УРСР. З 1929 р. – актор Одеського українського музично-драматичного театру, на сцені якого грав майже 40 років. Серед найяскравіших ролей – Мартин Боруля в однойменній п’єсі Карпенка-Карого, Возний ("Наталка Полтавка" Котляревського), дід Юхим в "97" Миколи Куліша, Добчинський у Гоголівському "Ревізорі", Швейк у "Пригодах бравого солдата Швейка" за Гашеком. Знімався також і в кіно ("Перекоп", "Коліївщина", "Прометей", "Дорогою ціною", "Дума про Британку").

1901 – Ігор Ільїнський, радянський актор театру й кіно ("Карнавальна ніч", "Аеліта", "Волга-Волга", "Гусарська балада"), театральний режисер. Герой соцпраці, народний артист СРСР (1949).

1908 – Гуго Дистлер, німецький композитор, один з найпомітніших представників євангелічної хорової і органної музики ХХ ст.

1908 – Марина Олексіївна Ладиніна, російська актриса, народна артистка СРСР, п'ятиразова лауреатка Сталінської премії, зірка радянського кінематографу 30–50-х рр. "Багата наречена", "Трактористи", "Свинарка і пастух", "Кубанські козаки" – на відміну від холодно-рафінованої красуні Орлової, Ладиніна грала переважно експресивних колгоспниць. 

1909 – сер Вільям Пенні, британський фізик, керівник англійської програми створення атомної бомби.

1912 – Сергій Миколайович Філіппов, російський актор ("Карнавальна ніч", "Дванадцять стільців"). Народний артист РРФСР (1974).

1913 – Василь Сергійович Будник, український вчений у галузі механіки і машинобудування, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці. Перший головний конструктор серійного заводу № 586 у Дніпропетровську ("Південмаш"), провідний конструктор першої бойової ракети Р-12. Учасник розробки космічних ракет Р-1, Р-2, Р-5, Р-12, Р-14, Р-16 і космічної ракети-носія "Космос".

1914 – Мирослав-Іван Любачівський, Патріарх Української Греко-Католицької Церкви.

1919 – Куніо Ягі, японський біохімік, фахівець в галузі ензимології, хімії флавінів, теорії біокаталізу.

1924 – Богдан Йосипович Чалий, український письменник, сценарист. Протягом багатьох років очолював журнал "Барвінок". Автор багатьох книжок для дітей, сценарію художнього фільму "Закон Антарктиди", поставленого на Київській кіностудії ім. О.П. Довженка.

1932 – Девід Мактаггарт, засновник організації "Грінпіс".

1961 - Максим Стріха, український науковець, громадський та політичний діяч, перекладач. Доктор фізико-математичних наук (1997 р.), заступник голови УРП "Собор", заступник міністра освіти і науки України у 2008-2010 рр. Старший науковий працівник відділу теоретичної фізики Інститут фізики напівпровідників НАНУ (з 1998).

1968 – Борис Гельфанд, міжнародний гросмейстер (почергово представляв СРСР, Білорусь, тепер – Ізраїль).

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 597

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua