На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 7 липня

Версия для печати Версия для печати

07.07.2011 13:37:30 |  

Свято:

Православне свято – Різдво Предтечі і Хрестителя Господня Іоанна. Співпадає з язичницьким святом Купайла (у цей день кожен мусив скупатися у водоймі, тобто очиститися водою – звідси й назва), яке відзначали у ніч з 6 на 7 липня. Пізніше християнство об’єднало давній обряд з ім’ям пророка Іоанна Хрестителя, і в народі закріпилася назва Івана Купайла. Обряд Купайла уявлявся насамперед як форма очищення від злих духів за допомогою води й вогню. Тому напередодні влаштовували спеціальні дійства, за допомогою яких можна було позбавлятися нечистої сили, зокрема відьом. Віра в реальність цих істот міцно жила серед народу. Відомий український етнограф Петро Єфименко у другій половині ХІХ ст. зазначив, що це явище "настільки поширене в Малоросії, що у будь-якому селі вам вкажуть на одну чи кількох відьом. У цьому разі не становлять винятку навіть такі університетські міста, як Київ і Харків". Нерідко липень називали "відьмацьким місяцем". Цьому прислужилися насамперед різноманітні передкупайлівські і власне купайлівські обряди. (За "Українським народним календарем" В. Скуратівського).

Загальноєвропейський день шоколаду. Відзначається в країнах Європейського союзу. Цього дня в 1550 р. в Іспанію з Америки була привезена перша партія шоколаду.

День працівника природно-заповідної справи. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 629/2009 від 18 серпня 2009 р. щорічно 7 липня.

Національне свято Соломонових Островів – День незалежності (1978).

День початку збройного повстання проти гітлерівських окупантів у колишній Югославії (1941).

В Японії відзначається традиційне свято "танабата", що символізує справдження бажань і зустріч закоханих.

Події дня:

1881 – була вперше надрукована казка італійського письменника Карло Коллоді (1826-1890) "Пригоди Піноккіо, історія маріонетки" (Рим, "Журнал для дітей"). Відтоді твір набув усесвітньої популярності, неодноразово перевидавався в багатьох країнах світу. За даними ЮНЕСКО, книга перекладена 87 мовами, 400 разів була втілена на сцені і на екрані.

1891 – компанія "Амерікан експрес" запатентувала дорожні чеки, які були прообразом сучасних кредитних карток.

1931 був заснований Білоруський державний педагогічний університет ім. Максима Танка – базовий виш педагогічного профілю в Білорусії.

1937 – японські війська розпочали широкомасштабні військові дії проти Китаю і захопили Пекін та Шанхай.

1938 – у Ленінграді дослідний телецентр показав в ефірі двогодинний концерт. Це була перша в СРСР телепередача.

1941 (7 липня – 26 вересня ) – почалась Київська оборонна операція військ Південно-Західного фронту (командувач генерал-полковник М.П. Кирпонос), частини сил Брянського (генерал-лейтенант О.І. Єременко) і Південного (генерал армії І.В. Тюленєв) фронтів, Пінської воєнної флотилії (контр-адмірал Д.Д. Рогачов) з метою відбити наступ німецько-гітлерівських військ групи армії "Південь" на Київському напрямку. Після жорстоких боїв, за наказом Ставки, Київ було залишено.

1954 – набрала чинності Конвенція про політичні права жінок. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 грудня 1952 р.

1981 відбувся перший переліт через Ла-Манш літака на сонячній батареї. Сконструйований американцем Полом Маккреді літальний апарат піднявся в повітря з аеродрому біля Парижа, відтак пілот Стівен Птачек подолав відстань 258 км із середньою швидкістю 48 км/год і приземлився на англійській військово-повітряній базі в Кенті.

1982 – у Великій Британії крадій Майкл Фейган пробрався в Лондоні у Букінгемський палац, вкрав пляшку вина з винного льоху і пройшов до спальні королеви. Єлизавета ІІ прокинулася й побачила Фейгана, який прикладався до пляшки. Монархиня почала гукати про допомогу тільки тоді, коли злодій попросив у неї закурити.

1983 – 11-річна американська школярка Саманта Сміт вирушила до СРСР, прийнявши запрошення генерального секретаря ЦК КПРС Юрія Андропова (перед тим дівчинка написала йому листа із запитанням, чи хочуть в СРСР війни).

1987 – розпочався судовий процес над винуватцями аварії на Чорнобильській АЕС.

1988 – у Львові створили Українську Гельсінську спілку. Ця громадсько-політична і правозахистна організація була ініційована членами Української Гельсінської Групи, головою УГС обрано Левка Лук'яненка. Згодом на базі УГС утворилася Українська республіканська партія.

1989 – вийшов друком перший номер першої офіційної кримськотатарської газети "Достлукъ" ("Дружба").

2002 – під час підземної пожежі на шахті "Україна" державної холдингової компанії "Селідоввугілля" (Донецька обл.) загинули 35 гірників.

2004 – у Києві освячено перший храм на воді – Храм святого Миколи Чудотворця.

Цього дня народились:

1784 – Віллібальд Готлібович Бессер, український ботанік, за походженням австрієць, професор Київського університету. Навчався у Львові, Кракові, викладав у Кременецькому ліцеї. Автор праць з питань систематики рослин і флористики. Найцінніші з них – двотомна праця про флору Галичини (1809) і праця про флору значної частини Правобережної України (1822). Бессер зібрав великий гербарій, який тепер зберігається в Центральному науково-природничому музеї АН України.

1844 – Камілло Гольджі, італійський гістолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (1906) за роботи з дослідження нервової системи (спільно з Сантьяго Рамоном-і-Кахалем).

1854 – Микола Олександрович Морозов, революційний народник, учений, письменник. У в’язниці (спочатку була Шліссельбурзька, а потім Петропавлівська фортеці), де він провів 25 років, вивчив 11 мов. Захоплювався повітроплаванням, літав на перших аеропланах в якості дослідника. Займався хімією, фізикою, астрономією, математикою, історією, написав яскраві, хоча й неоднозначні роботи. Помер 30 липня 1946 р. на 92 році життя – останнім з революціонерів-народовольців і одним з небагатьох, хто помер власною смертю, а не був закатований чи розстріляний у сталінських казематах. Анна Михайлівна Ларіна-Бухаріна (донька відомого російського революціонера Михайла Ларіна та дружина Миколи Бухаріна) в своїх мемуарах пише: "Для меня Николай Александрович был личностью легендарной, потому что он вынес двадцатилетнее заключение, сохранив себя нравственно и физически. Что-то необычайно светлое виделось мне в его обаятельном облике. Морозову тогда было за семьдесят. Несмотря на длительное заключение, он не был дряхлым стариком: глубокие морщинки уже легли на его умное лицо, большой прекрасный лоб, но сквозь очки смотрели добрые, выразительные и не по возрасту молодые глаза. Морозов рассказал мне о своем ощущении времени в заключении: "Время в тюрьме проходит значительно быстрее, чем на воле, потому что мозг питается чрезвычайно однообразными впечатлениями, стираются грани лет, все сливается". Он рассказал также, что было время, когда ему разрешили работать – то ли на огороде, то ли на цветнике – точно не помню. Наконец, время проходило в научных занятиях, следовательно, для этого были созданы необходимые условия. С заключенными соседних камер Морозов общался перестукиванием. Вот это меня особенно заинтересовало, и я попросила его объяснить, как это делается… Закончив объяснение, Морозов заметил: "Интересно, конечно, каким образом узники в царское время общались с заключенными соседних камер, и не только соседних – информация могла быть передана по цепочке. Но практически тебе это никогда не пригодится". Втім, невдовзі виявилось, що уроки старого революціонера таки знадобились Анні. Понад 20 років провела вона в жахливих сталінських в’язницях і таборах в якості "дружини ворогу народу", дивом уникнувши долі свого чоловіка та багатьох інших, розстріляних за наказом "Хозяина" Кремля.

1874 – Іван Йович Кучугура-Кучеренко, український кобзар, народний артист Республіки з 1925 р. Виконував народні пісні та думи, пісні на слова Т. Шевченка, власні твори, зокрема пісню "На високій дуже кручі" – про Т. Шевченка.

1879 – Іван Станіславович Брик, український філолог, педагог і громадський діяч. У 30-х роках був головою "Просвіти" у Львові. Досліджував українсько-чеські літературні і культурні зв’язки 1-ї половини ХІХ ст.

1881 – Ромуальд Олександрович Земкевич (помер 1943 чи 1944), білоруський історик літератури, публіцист, перекладач, бібліограф. Досліджував білоруську літературу, етнографію, бібліографію. Зібрав значну колекцію стародруків (у т. ч. "Лексіконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє" Павма Беринди та Острозька біблія), рукописів білоруських письменників. Перекладав новели Василя Стефаника.

1884 – Ліон Фейхтвангер, німецький письменник-антифашист, драматург. Автор історичних романів "Потворна герцогиня", "Іудейська війна", "Лиси у винограднику", "Гойя", "Успіх", "Сім’я Оппенгейм" та ін. У 1936 р. письменник побував у Радянському Союзі (відвідав Москву, Ленінград, Київ), після чого написав книгу "Москва, 1937", у якій всіляко вихваляв Сталіна і його режим. Відтоді Фейхтвангер був "великим другом усього радянського народу", а його чисельні романи виходили мільйонними накладами.

1886 – Абрам Маркович Черкаський (помер 1968), український і казахський живописець, народний художник Казахстану. Родом з Білої Церкви. Навчався в Київському художньому училищі (у Мурашка та Пимоненка). З 1940 р. жив у Казахстані (в Алма-Аті). Найвідоміші роботи: "Джамбул. Пісня помсти", "На цілинній землі", "Рання весна".

1899 – Джордж Кьюкор, американський режисер. У 30-х роках став популярним завдяки екранізаціям творів класичної і сучасної літератури ("Давід Копперфілд", "Ромео і Джульєтта"). Екранізував мюзикл "Моя чарівна леді" (премія "Оскар", 1964). 1975 року поставив радянсько-американський фільм "Синій птах" за однойменною п’єсою-казкою Моріса Метерлінка. Володар ювілейної премії Міжнародного кінофестивалю у Венеції (1982) за внесок у кіномистецтво.

1901 – Григорій Михайлович Коган (помер 1979), радянський музикознавець, піаніст, педагог, професор Київської (з 1922) і Московської (з 1932) консерваторій. Уперше в країні розробив курс історії і теорії піанізму, який читав у багатьох консерваторіях колишнього СРСР. Серед його учнів – Софія Губайдуліна.

1901 – Євген Омелянович Юцевич (помер 1988), український композитор, диригент, педагог.

1901 – Вітторіо Де Сіка (помер 1974), італійський кінорежисер і актор, однин з основоположників неореалізму. Знімався в фільмах "Хліб, кохання і фантазія", "Вілла Боргезе", "Золото Неаполя", "Генерал делла Ровере". Зняв фільми "Шуша", "Викрадачі велосипедів" (премія "Оскар", 1949), "Диво в Мілані" (Гран-прі МКФ у Канні, 1951), "Умберто Д.", "Чочара", "Відлюдники Альтони", "Вчора, сьогодні, завтра" (премія "Оскар", 1964), "Соняшники", "Сад Фінці-Контіні" (премія "Оскар", 1971; головний приз МКФ у Берліні, 1971). У 2001 р. у зв’язку зі сторіччям майстра була заснована престижна національна премія його імені, що вручається відомим акторам і режисерам.

1904 – Михайло Мороз, український живописець. Навчався в художніх закладах Львова, Парижа та Рима. З 1949 р. жив у США. Створив понад три тисячі картин, малюнків, етюдів. Майстер портрета і колоритних пейзажів ("Водоспад", "Осінь", "Озеро. Колорадо"). "Цієї ночі мені знову наснились рідні Карпати – рідний, милий, далекий край!", - писав у листі до одного зі знайомих Михайло Мороз. Народився художник на Західній Україні і до кінця життя (помер у 1992 р.) палко любив і згадував батьківщину. 

1910 – Луїш дос Сантос Барбоса, бразильський музикант, один із найвідоміших музикантів і співаків у стилі самба. Відомий також використанням солом'яного капелюха як ударного інструмента, застосуванням жартів та частих розмовних частин у співі ("самба-ді-бреке").

1911 –  Джан Карло Менотті (помер 2007), американський композитор, драматург, лібретист, оперний режисера, однин з основоположників сучасної американської опери. Автор 25 опер (найвідомішими є "Амелі на балу", "Медіум", "Телефон", "Консул", "Лабіринт", "Амал і нічні гості"), балету "Себастьян", ораторії "Смерть єпископа з Бриндізі", симфонічної поеми "Апокаліпсис". Народився і виріс в Італії, навчався в Міланській консерваторії. В 1928 р. переїхав до США, де продовжив освіту в престижному Музичному інституті Кертіса в Філадельфії (навчався разом з Леонардом Бернстайном і Семюелом Барбером). Слава прийшла до композитора у 1936 р., після постановки одноактної опери "Амелія на балу". Музика Менотті емоційно відкрита, часом напружена до екзальтації, багата на винахідливі колористичні ефекти і нерозривно пов’язана з вокальною природою італійської опери. Не дивлячись на деяку еклектичність у виборі музичних засобів, композитор під час вирішення важких драматургічних задач надає перевагу простоті і природності. В одному з інтерв’ю він якось сказав: "Я не боюся, що мене звинуватять у поверненні до примітивності і полегшеному висловлюванню. Я не вважаю, що складність сама по собі є позитивною якістю. Думаю, що набагато важливіше і цікавіше висловити складні думки простою мовою, як це, наприклад, робить Моцарт, аніж досить примітивні речі подавати в абсолютно заплутаній формі, як це сьогодні ведеться". Менотті є засновником двох музичних фестивалів – "Фестивалю двох світів" у італійському місті Сполето (1958), та паралельному йому в Чарлстоні (штат Південна Кароліна), покликаних сприяти розширенню публічного інтересу до оперного мистецтва.

1921 – Іван Семенович Ладановський, український військовий диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР (1964), полковник.

1921 Петро Дмитрович Яцик (помер 2001), канадський бізнесмен українського походження, меценат, засновник Міжнародного конкурсу знавців української мови. "Петро Яцик є якщо не єдиним, то одним із небагатьох, хто так віддано й жертовно ставиться до потреб української спільноти. Він ділиться з нею своїми зисками з переконанням, що патріотизм без жертви – це порожній звук і тільки пожертва на різні українські культурні потреби, а зокрема на наукові цілі, – це довготривала пожертва, це інвестиція для української спільноти" (Василь Верига). Сам Петро Яцик в одному з інтерв’ю сказав: "…Людина живе для творчості, і тільки в тому, що вона створила, її вартість… Мене глибоко вразило мотто покійного президента Дж.Ф. Кеннеді: не питай, що народ дасть тобі, а що ти даси народові, – і я прийняв його за напрямну свого життя".

1922 – П'єр Карден, французький модельєр. Працював у Крістіана Діора, а згодом заснував власний будинок моди. Один із першопрохідців стилю унісекс, авангардист від моди. У 1960 році саме Карден порушив традиційний підхід до моди як мистецтва для жінок, створивши першу колекцію чоловічого одягу. Він запатентував понад 500 винаходів, наприклад, кольорові панчохи і високі чоботи, міні-сарафани, фривольні краватки "в квітку", довгі піджаки без коміра і вузькі штани на ґудзиках.

1939 – Олена Василівна Образцова, видатна російська оперна співачка (меццо-сопрано), педагог, народна артистка СРСР. Ось що про Образцову сказав Г. Караян: "Ця російська жінка володіє унікальним талантом, казковим, неймовірним, із міфу. Це – природність і інтелект. І все вона виражає своїм голосом, прекрасним і диким". Образцова співала на найпрестижніших театральних сценах світу, її партнерами були співаки Карло Бергонці і Домінго, Гяуров і Паваротті, диригенти Герберт Караян і Клаудіо Аббадо, режисер Франко Дзеффіреллі. Останній назвав співачку pazza – "божевільна", і поставив в один ряд з Маньяні і Каллас. А ось щоденниковий запис самої Олени Образцової, зроблений нею у 1976. 37-річна співачка працювала тоді над "Вертером" Жюля Массне в міланському театрі "Ла Скала": "Встала в 9 часов. Солнце! Прошлась по городу. Потом с 4 до 7 и с 9 до 11 репетиции в театре. Встретилась с Альфредом Клаусом, моим Вертером… Такой же поэтичный, восторженный, мятущийся. И эти огромные глаза. И эта беспомощность… он похож на воробья, которого хочется сунуть за пазуху и отогреть… Я получаю наслаждение от того, что у меня такой партнер… После 11-и слушала оркестровую репетицию "Аиды". Кабалье, Бергонци, Бамбри, Каппуччилли. Сцена на площади – грандиозно!.." І в одному з останніх інтерв’ю: "Рахманинова не устаю петь никогда, его романсы для меня – самые любимые".

1948 – Володимир Аленіков, російський радянський кінорежисер, автор журналу "Єралаш" і фільму "Пригоди Петрова і Васєчкіна".

1967 – Жанна Агузарова, радянська й російська співачка, колишня вокалістка групи "Браво".  Відома, зокрема, епатажем та екстравагантністю, але успіхом зобов'язана головним чином своєму голосу – дуже сильному, дзвінкому. У своїх небагатьох інтерв’ю нерідко говорить про своє позаземне походження та "внутрішні зв'язки" з марсіанами (внаслідок чого виникло питання про її психічне здоров'я).

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://experts.in.ua/

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 596

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua