На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 13 липня

Версия для печати Версия для печати

13.07.2012 12:28:09 |  

Свято:

Національне свято Республіки ЧорногоріяДень державності (пов’язаний з двома історичними датами: 13 липня 1878 р. – визнання незалежності Чорногорії Берлінським конгресом; 13 липня 1941 р. – повстання проти фашистських окупантів).

Події дня:

1260 – відбулася битва біля озера Дурбе. Армія Тевтонського ордену зазнала найбільшої поразки в XIII ст. від військ литовців-жямайтів та курів, що перейшли на їхній бік. У тевтонців загинули 150 лицарів і кілька тисяч простих воїнів.

1380 – під час облоги міста Шатонеф-де-Рандон загинув французький полководець Бертран Дюгеклен, який невдовзі став ідолом лицарства.

1402 – у Нанкіні імператор Китаю Чен Вень згорів у своєму палаці, відмовившись здатися повстанцям, які його оточили.

1558 – іспанці завдали нищівної поразки французам у битві біля Гравеліна (Фландрія), що змусило Францію піти на укладення мирного договору та значні поступки.

1728 – данський мореплавець, офіцер російського флоту Вітус Берінг вирушив у плавання з Камчатки на північ для відкриття протоки між Америкою і Росією.

1737 – російська армія під керівництвом фельдмаршала Бурхарда-Христофора Мініха оволоділа турецькою фортецею Очаків.

1744 – за наказом короля Феліпе V заснована Академія красних мистецтв Сан-Фернандо в Мадриді (Іспанія).

1789 – автора книжки "Подорож із Петербурга в Москву" Олександра Радищева заарештували й ув'язнили у Петропавлівській фортеці.

1837 – королева Вікторія першою з британських монархів поселилася в Букінгемському палаці (нині – головна королівська резиденція в Лондоні).

1839 – грошова реформа в Росії, проведена міністром фінансів Єгором Канкріним: запроваджено розрахунок на срібло шляхом девальвації.

1841 – укладена конвенція між Росією, Англією, Францією, Пруссією і Туреччиною про заборону військовим суднам іноземних держав входити в протоки Босфор і Дарданелли.

1863 – у Нью-Йорку спалахнули заворушення, влаштовані противниками першого американського набору рекрутів до армії.

1869 – у Сан-Франциско відбулися масові погроми китайських кварталів.

1870 – князь Отто фон Бісмарк розіслав з німецького містечка Емс по дворах Європи телеграму із принизливим для Франції комюніке про переговори в Емсі прусського короля Вільгельма I та французького посланця Венсана Бенедетті. Таким чином Бісмарк здійснив свою знамениту провокацію, що увійшла в історію як "Емська депеша". Через шість днів Франція оголосила Пруссії війну, в якій уже взимку зазнала поразки.

1878 – відбувся Берлінський конгрес, на якому було переглянуто умови Сан-Стефанського мирного договору 1878 р., що завершив російсько-турецьку війну 1877–1878 рр. і здійснено новий перерозподіл Балкан.

1882 – у Москві, Петербурзі, Одесі, Ризі й Варшаві було відкрито перші в Російській імперії міські телефонні станції. Щодо Києва, то міністерство внутрішніх справ розглянуло питання про київську міську телефонну станцію (МТС) лише в 1884 р.

1897 – італієць Гульєльмо Марконі отримав патент на радіо.

1901 – дирижабль бразильського авіатора Сантос-Дюмона впав у Булонському лісі Парижа, успішно облетівши навколо Ейфелевої вежі.

1908 – у Лондоні відкрилися IV Олімпійські гри. В них уперше взяли участь жінки.

1920 – розпочалися виснажливі двотижневі бої армії УНР, що тримала оборону проти частин Червоної армії на річці Збруч.

1923 – президія ВУЦВК у Харкові звільнила від обов’язків голови Раднаркому УСРР наркома іноземних справ Християна Раковського, призначивши його повпредом і торгпредом до Англії. Головою Ради народних комісарів призначено Власа Чубаря.

1923 – англійський парламент схвалив унесений леді Астор закон, який забороняв продаж алкоголю особам до 18 років.

1930 – у Монтевідео (Уругвай) відбулося відкриття першого Чемпіонату світу з футболу. У першості взяли участь загалом 13 команд. Крім французів і мексиканців, це були Чилі, Аргентина, Югославія, Бразилія, Болівія, Перу, Румунія та господарі уругвайці, які й стали чемпіонами. Перемогу здобули господарі чемпіонату – команда Уругваю.

1935 – була підписана перша торговельна угода між СРСР і США.

1938 – перший у світі телетеатр відкрився Бостоні. За 25 центів 200 глядачів мали змогу протягом 45 хвилин спостерігати шоу з піснями й танцями. Сама вистава відбувалася поверхом вище й передавалася за допомогою телебачення.

1939 – Френк Сінатра записав свою першу платівку з піснею "From the Bottom of My Heart".

1939 – Німеччина орендувала в Італії порт Трієст терміном на 10 років.

1940 – в Англії сформовано перший польський підрозділ "Вільна Польща".

1944 – розпочалась Львівсько-Сандомирська стратегічна наступальна операція, внаслідок якої війська 1-го Українського фронту спільно з 4- Українським і 1-м Білоруським фронтами звільнили західні області України, південно-східні райони Польщі.

1944 – радянські війська визволили столицю Литви – Вільнюс від гітлерівців.

1947 – у Парижі міністри закордонних справ країн Європи погодилися на план відновлення Європи, запропонований держсекретарем США Джорджем Маршаллом (план Маршалла). Від участі у конференції відмовилися країни радянського блоку і Фінляндія.

1949 – Папа Римський Пій XII оголосив, що кожен католик, який свідомо вступив до лав компартії чи іншим чином підтримує її, буде відлучений від церкви.

1951 – закладання першого каменю королевою Єлизаветою II в Лондоні почалося спорудження будинку Національного театру.

1955 – у СРСР вийшло перше число журналу "Иностранная литература".

1956 – у місті Хайфа закладено наріжний камінь метрополітену. Це єдине метро в Ізраїлі (за назвою гори Кармель – "Кармеліта") було здане в експлуатацію у 1959 році і зараз налічує шість станцій.

1960 – у Лос-Анджелесі на з'їзді демократичної партії перемогу здобув сенатор Джон Кеннеді, який став кандидатом у президенти країни.

1962 – Кіровський завод у Ленінграді випустив перший колісний трактор К-700 "Кіровець".

1969 – у Радянському Союзі здійснено запуск ракети-носія з автоматичною станцією "Луна-15".

1972 – Центральне телебачення показало першу передачу циклу "От всей души", яку вела популярна телеведуча Валентина Леонтьєва (1923-2007).

1984 – за масштабні розкрадання розстріляли директора московського Єлисеєвського гастроному Юрія Соколова.

1985 – на змаганнях у Парижі радянський стрибун із жердиною Сергій Бубка вперше подолав висоту 6 метрів. Це був його п'ятий світовий рекорд.

1990 – на піку Леніна (Памір) внаслідок землетрусу лавина накрила табір міжнародної групи альпіністів, 43 людини виявилися поховані живцем.

1996 – султан Брунею влаштував найдорожчий у світі прийом (30 млн. доларів плюс 17 млн. за концерт Майкла Джексона).

Цього дня народились:

100 до н.е. – Гай Юлій Цезар, давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Диктатор Римської республіки, багаторазовий консул. Завоював Галлію, розширив державу до берегів Північної Атлантики, почав завоювання Британії. Діяльність Цезаря докорінно змінила культурний і політичний вигляд Західної Європи і залишила визначний слід в житті наступних поколінь європейців. Від імені Цезар пішли назви монарших посад "кайзер" ("цісар") і "цар".

40 – Гней Юлій Агрікола, римський воєначальник і політик. Був консулом Римської республіки, намісником Британії у 78–85 рр. Розширив володіння Рима на чотири п'ятих території Шотландії і виграв бій біля Монс Граупіус.

1527 – Джон Ді, англійський математик і географ, королівський астролог, перший перекладач англійською мовою Евклідової "Геометрії".

1608 – Фердинанд III, імператор Священної римської імперії у 1637–1657 рр. (із 1625 р. – король Угорщини, з 1627 – Чехії).

1808 – Патріс де Мак-Магон, французький державний і військовий діяч. У Кримську війну командував дивізією, яка оволоділа Малаховим курганом під Севастополем, в австро-італо-французьку війну 1859 р. здобув перемогу при Мадженте, за що отримав герцогський титул і звання маршала, 1870 р. у франко-прусській війні зазнав нищівних поразок при Верті й Седана. Придушив Паризьку комуну. Президент Франції у 1873–1879 рр.

1826 – Станіслао Каніццаро, італійський учений, один із засновників сучасної хімії, який розмежував поняття "атом" і "молекула".

1841 – Отто Вагнер, австрійський архітектор, майстер стилю модерн, основоположник сучасної європейської архітектури.

1851 – Сергій Кравчинський (Степняк), російський письменник, народник-терорист. Був редактором першого числа журналу "Земля і воля", у серпні 1878 р. вбив шефа жандармів Мезенцева, після чого переховувався за кордоном. Уродженець села Новий Стародуб на Херсонщині.

1879 – Ежен Фрейсіне, французький інженер і вчений у галузі залізобетонних конструкцій. Один з творців попередньо напруженого залізобетону. Запропонував і запровадив нові конструктивні рішення інженерних споруд (зокрема, мостів) і покриттів з цього матеріалу.

1880 – Марфа Ничипорівна Авсюкевич (Марченко-Березовська), українська актриса. Дружина Г. Березовського. Працювала у театрі Миколи Садовського (1906–1920).

1885 – Остап Миколайович Лисенко, український музикознавець. Син М.В. Лисенка. Викладав у Львівській (1945–1951) та Київській (1951–1968) консерваторіях. Досліджував творчу спадщину батька, уклав збірки "Неопубліковані вокальні твори М. Лисенка" (1967), "М.В. Лисенко у спогадах сучасників" (1968).

1889 – Василь Ульріх, радянський юрист. Голова Воєнної колегії Верховного суду СРСР у 1926–1948 рр., генерал-полковник юстиції, один із головних організаторів сталінських репресій (підпис Ульріха стоїть на смертних вироках десяткам тисяч людей).

1890 – Арнольд (Андрій) Володимирович Кордюм, український кінорежисер, сценарист.

1894 – Ісак Еммануїлович Бабель, російський письменник. Автор "Кінармії", "Одеських оповідань", п’єс "Присмерк", "Марія". У травні 1939 р. його арештували, а за рік розстріляли. Під розстрільним списком – особистий підпис Сталіна… Пересічний читач, або навіть і той, хто книжки ніколи й в руки не брав, знає Бабеля за його блискучими одеськими афоризмами, які давно відділилися від тканини літературного тексту і вже не одне десятиліття живуть своїм самостійним життям: "еще не вечер", "холоднокровней, Маня, вы не на работе", "у вас на душе осень" та ін.

1907 – Тамара Макарова, радянська і російська кіноакторка. Народна артистка СССР (1950), лауреатка Сталінських премій 1941 і 1947 рр., Герой соцпраці (1982). Знімалася у фільмах "Семеро сміливих", "Велика земля", "Молода гвардія", "Юність Петра", "Учитель", "Клятва", "Кам'яна квітка", "Повість про справжню людину", "Дочки-матері" та ін.

1910 – Петро Степанович Непорожній (помер 1999), український вчений у галузі енергетичного і гідротехнічного будівництва, державний діяч. Працював заступником голови Ради Міністрів УРСР і головою Держбуду УРСР (1954-1959); міністром енергетики і електрифікації СРСР (1962-1985). Лауреат Ленінської премії (1968).

1923 – Михайло Пуговкін, радянський кіноактор. Серед найвідоміших фільмів Пуговкіна – "Весілля в Малинівці", "Спортлото-82", "Іван Васильович змінює професію". Загалом, за роки творчої кар'єри актор знявся в 101 кінофільмі.

1924 – Карло Бергонці, італійський співак, майстер бельканто, один з найвидатніших драматичних тенорів ХХ ст. Удостоєний премії Midem Classical Awards “за досягнення в галузі класичного мистецтва” (2009).

1925 – Раїса Михайлівна Сергієнко (померла 1987), українська співачка (лірико-драматичне сопрано), народна артистка СРСР. Була солісткою Одеського театру опери та балету. Виконавиця таких партій, як Ярославна ("Князь Ігор" О. Бородіна), Ліза "Пікова дама" П. Чайковського), Аїда (однойменна опера Дж. Верді), Наташа ("Русалка" О. Даргомижського), Параска ("В степах України" О. Сандлера), Галя ("Назар Стодоля" К. Данькевича) та ін.

1928 – Валентин Пікуль, радянський письменник, автор популярних історичних романів ("Пером і шпагою", "Битва залізних канцлерів", "Фаворит").

1929 – Борис Миронович Прокопович, український режисер, народний артист УРСР; головний режисер Полтавського українського музично-драматичного театру (1965 – 1980).

1930 – Віктор Сергійович Цибуленко, видатний український легкоатлет, заслужений майстер спорту, перший в історії радянський чемпіон (1960) з метання списа. Чемпіон СРСР (1952, 1955-1957, 1959).

1932 – Віктор Семенович Берковський, український бард, композитор, визнаний майстер авторської пісні. Родом із Запоріжжя. За освітою металург, кандидат технічних наук, доцент. Писав пісні на вірші інших авторів, співробітничав з багатьма музикантами. Серед відомих творів Берковського – знаменита свєтловська "Гранада", і не менш відома "Під музику Вівальді", створена у співавторстві з Сергієм Нікітіним на слова Величанського.

1934 – Олексій Григорович Гера, український художник декоративного скла, заслужений майстер народної творчості України. З 1963 р. – на Львівській керамічно-скульптурній фабриці. Серед найвідоміших робіт: посудина “Великий баран”, вази (“Амфора”, “Святкова”, “Лазур”, “Ромашка”). Роботи майстра знаходяться у багатьох європейських приватних колекцій.

1934 – Олексій Станіславович Єлисєєв, льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу, інженер-механік, доктор технічних наук, заслужений спеціаліст ВО “Енергія”. Учасник трьох космічних польотів на кораблях “Союз”.

1934 – Воле Шоїнка, нігерійський письменник, журналіст, театральний діяч, лауреат Нобелівської премії з літератури (1986). Автор п’єс "Лев і перлина", "Ліс Тисячі Духів", роману "Інтерпретатори", автобіографічної повісті "Аке, роки дитинства".

1939 – Павло Михайлович Мовчан, український поет, кінодраматург, перекладач, громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка.

1940 – Іван Григорович Сокульський, український поет, журналіст, правозахисник. Відомий як один з авторів "Листа творчої молоді Дніпропетровська" (1968), у якому висловлювався протест проти політики русифікації в Україні, переслідування національної інтелігенції, плюндрування пам’яток культури, цькування роману О. Гончара "Собор". Контактував із дисидентськими колами Києва та Львова, поширював самвидав. З 1989 р. редагував і видавав журнал "Пороги". Активно підтримував відродження Української автокефальної православної церкви. 

1942 – Форд Гаррісон, американський актор ("Зоряні війни", "Індіана Джонс", "Літак президента", "Втікач"). Американський актор Гаррісон Форд може вважатися найбільш високооплачуваним кіноактором останньої чверті 20-го століття. Його найбільш відомими ролями є ролі космічного пілота Хена Соло в серіалі Зоряні війни і археолога, любителя пригод Індіани Джонса в "Шукачах втраченого ковчега" і наступних сіквелах. Форд зіграв головні ролі в багатьох голлівудських фільмах, які дали рекордні касові збори, серед них "Літак президента", "Втікач", "Той, що біжить по лезу", "Ігри патріотів», "Презумпція невинності" та у рімейку фільму "Сабріна". Форд є другим актором за касовими зборами в світі після Едді Мерфі.

1944 – Ерно Рубік, угорський інженер, скульптор і професор архітектури, винахідник всесвітньовідомої головоломки (кубик Рубіка (1974), змійка Рубіка (1977), кулька Рубіка (2009)). 

1963 – Вадим Козаченко, російський естрадний співак ("На летящем коне", "Больно мне, больно", "Золотая"). Уродженець Полтави.

1967 – Бенні Бенассі, італійський діджей.

1969 – Олесь Бузина, український письменник, журналіст, телеведучий. Найбільш відомий за книгою "Вурдалак Тарас Шевченко", яка була визнана такою, що розпалює міжнаціональну ворожнечу.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua