Свято:
Всесвітній день гуманітарної допомоги. Відзначається згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 11 грудня 2008 р. За останнє десятиріччя понад 700 гуманітарних працівників загинули під час виконання своїх обов’язків. 19 серпня 2003 р. біля офісу ООН в Іраку в результаті теракту вибухнула вантажівка. Трагедія забрала життя 22 осіб, у тому числі Верховного комісара ООН з прав людини Сержіо В’єра де Мілло. Генеральна асамблея обрала цей день, щоб вшанувати пам’ять усіх загиблих учасників гуманітарних акцій.
День пасічника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 815/97 від 15 серпня 1997 р. щороку цього дня.
Національне свято Ісламської Республіки Афганістан – День Незалежності (1919).
У В'єтнамі – День революції 1945 року.
Православне свято Преображення Господнє. Другий Спас, або Яблуневий Спас.
Католицькі іменинники: Людвіг, Лев, Болеслав, Лідія.
Події дня:
1487 – війська Фердинанда II Арагонського та Ізабелли Кастильської захопили Малагу, якою з 711 р. володіли маври.
1687 – у с. Березове Олонецького повіту більше тисячі осіб спалили себе на знак протесту проти переходу Росії на триперсне хрещення.
1698 – вийшов указ Петра І за яким заборонялося носити бороду.
1790 – на честь миру зі Швецією страту письменника Олександра Радищева замінили 10-річною каторгою.
1803 – почалася 1-а кругосвітня подорож російських мандрівників під керівництвом Івана Федоровича Крузенштерна і командира корабля "Нева" Івана Федоровича Лисянського.
1839 – у Пулково під Ленінградом відбулось урочисте відкриття Миколаївської Головної астрономічної обсерваторії. Тепер – Головна (Пулковська) астрономічна обсерваторія РАН.
1839 – французький уряд оголосив про винахід "дагеротипу" – приладу, що відтворює зображення предметів.
1856 – американець Гейл Борден запатентував спосіб отримання згущеного молока.
1888 – у Бельгії відбувся перший у світі конкурс краси.
1903 – шостий сіоністський з'їзд у Базелі розколовся під час обговорення пропозиції заснувати єврейську державу в Уганді.
1906 – прийнятий закон про введення військово-польових судів.
1912 – у Миколаєві було завершено будівництво першого в світі підводного мінного загороджувача.
1914 – створений керівний орган Українських Січових Стрільців – Українська бойова управа.
1919 – після перемоги Афганістану у війні проти Великої Британії уряд Амманули-хана проголосив незалежність Афганської держави.
1920 – Всеукраїнська надзвичайна комісія (ЧК) заарештувала членів всеукраїнської конференції партії меншовиків, обвинувачених у контрреволюційній діяльності.
1925 – у Москві відкрилася Всеросійська сільськогосподарська і кустарно-промислова виставка (попередниця ВДНГ).
1934 – в ході референдуму 89,9% громадян Німеччини проголосувало за надання Адольфу Гітлеру виключних повноважень, підтвердивши його право суміщати посади президента і канцлера.
1936 – у Москві почався відкритий судовий процес над "об'єднаним троцкістсько-зінов’євським антирадянським центром". Протягом шести днів, поки йшов суд, усі обвинувачені зізнались у створенні такого центру, зв'язках з Троцьким, участі в убивстві Кірова і підготовці змови проти Сталіна. Всі підозрювані були засуджені до розстрілу.
1936 - розстріляний іспанський поет Федеріко Гарсіа Лорка.
1938 – Верховна Рада СРСР ухвалила Закон про громадянство СРСР.
1941 – Верховне головнокомандування румунської армії видало декрет про встановлення окупаційної адміністрації на території УРСР між Дністром і Бугом ("Трансністрія") з центром у Тирасполі.
1941 – після жорстоких боїв радянські війська залишили Херсон.
1942 – невдачею закінчилась англійська десантна операція по захопленню окупованого французького портового міста Д’єпп, якою мав розпочатися перший етап відкриття союзниками "другого фронту".
1943 – президент США Франклін Рузвельт і прем'єр-міністр Великої Британії Уїнстон Черчилль підписали таємну угоду про співробітництво у створенні атомної бомби.
1944 – у Парижі розпочалось антифашистське повстання, яке закінчилося визволенням міста від гітлерівських загарбників.
1944 – льотчик-винищувач Олександр Покришкін став першим тричі Героєм Радянського Союзу.
1945 – склала зброю японська Квантунська армія в Манчжурії.
1945 – президія Верховної Ради СРСР ратифікувала Статут ООН.
1945 – у В'єтнамі закінчилася Серпнева народно-демократична революція, внаслідок якої було повалено монархію і французьке колоніальне панування.
1960 – здійснено перший в історії політ у космос живих істот. В СРСР було відправлено на орбіту космічний корабель "Восток" із двома собаками на борту – Білкою та Стрілкою. Політ успішно закінчився 21 серпня.
1969 – зі збирального конвеєра Харківського тракторобудівного заводу зійшла перша партія колісних тракторів Т-25.
1989 – у Хмельницькому відкрито Пам'ятний знак, що увічнює пам'ять жертв репресій 30-40-х і початку 50-х років.
1989 – парафія святих Петра і Павла у Львові (настоятель – о. Володимир Ярема) першою в Україні вийшла з підпорядкування Руській Православній Церкві й оголосила себе частиною УАПЦ.
1990 – НДР прийняла конституцію ФРН.
1991 – початок спроби державного перевороту в СРСР. Державний комітет із надзвичайного стану (ГКЧП) у Москві оголосив про взяття влади у свої руки, "хворобу" президента СРСР Горбачова, обмеження прав і свобод задля збереження СРСР. На чолі комітету став віце-президент СРСР Геннадій Янаєв. До складу ГКЧП увійшли голова КДБ Крючков, прем'єр-міністр СРСР Павлов, міністр оборони Язов, глава МВС Пуго, інші партфункціонери-консерватори – Бакланов, Стародубцев, Тізяков. Метою ГКЧП було зірвати підписання Договору про Союз суверенних держав, намічене на 20 серпня.
1991 – Леонід Кравчук, майбутній Президент України, заявив про вихід з лав КПРС.
1992 – Кабiнет Мiнiстрiв України ухваливпостанову "Про реформу вiйськової освiти". 34 вищi вiйськовi заклади перетворено на сім вiйськових iнститутiв, один вiйськовий унiверситет, одну Академiю Збройних сил України, три вiддiлення вiйськової пiдготовки i 43 вiйськовi кафедри при цивiльних вищих навчальних закладах.
1994 - у Москві помер Роберт Рождественський, російський радянський поет.
2000 – у Москві освячено відтворений Храм Христа Спасителя.
2001 – на шахті ім. Засядька стався вибух метану, 45 шахтарів загинули на місці катастрофи, ще 10 чоловік померли від важких опіків і травм у лікарнях Донецька.
2003 – навпроти представництва ООН у Багдаді (Ірак) було здійснено терористичний акт, в результаті якого загинули 23 співробітника місії, у тому числі й бразильський дипломат, спеціальний представник Генерального секретаря ООН Сержіу Віейру ді Меллу, понад 100 осіб отримали поранення. У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку цього дня щороку проводиться офіційна меморіальна церемонія.
Цього дня народились:
1646 – Джон Флемстід, англійський астроном. Послідовник Галлея, перший директор Грінвічської обсерваторії (з 1675 р.), автор зоряного атласа і каталога 3 тисяч зірок.
1689 – Семюел Річардсон, англійський письменник, родоначальник "чуттєвої" літератури XVIII-XIX ст.
1780 – П'єр Жан Беранже, французький поет, автор гострих політичних памфлетів, який наважився розвінчати самого Наполеона.
1800 – Хуан Хосе Флорес, південноамериканський генерал, перший президент Еквадору (1830–1834, 1839–1845).
1808 – Джеймс Несміт, англійський винахідник, який створив паровий молот.
1858 – Сергій Олексійович Коровін, російський живописець, представник періоду пізнього передвижництва. Разом з братом Костянтином Сергій Коровін навчався в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, де його учителями були Саврасов, Маковський та Перов. З 1888 р. 30-літній живописець сам стає викладачем цього навчального закладу і працює у ньому до кінця своїх днів. Головна тема мистецтва Коровіна – тема російського села ("В дорозі", "На богоміллі", "В очікуванні потяга", "На миру"). Вже одна з перших робіт художника – "Перед покаранням у волосній управі" була високо оцінена старшими художниками. Коровін створив також ряд картин на теми солдатського життя, ілюстрував твори О. Пушкіна і М. Гоголя.
1861 – В’ячеслав Євгенович Тищенко, російський хімік, академік АН СРСР (1935). Відкрив (1906) реакцію конденсації альдегідів жирного ряду (реакція Тищенка). Запропонував промисловий спосіб синтезу камфори із скипидару. Автор праць з органічного синтезу, хімії терпенів. Лауреат Державної премії СРСР (1941).
1871 – Орвілл Райт, американський льотчик – піонер авіації, конструктор, співвинахідник аероплану (із братом Уїлбером).
1871 – Ярослав Лопатинський, український композитор (опери "Еней на мандрівці", "Оксана", "Казка скель", "Сон стрільця", твори для духового оркестру, збірки "Українські танці" для фортепіано, вальси, оперети).
1881 – Джордже Енеску, румунський композитор, скрипалья, диригент, піаніст, педагог, музично-громадський діяч. Один з засновників і перший президент Спілки румунських композиторів (1920-1948). Заснував на власні кошти щорічну премію для молодих румунських композиторів (премія ім. Дж. Енеску, існувала в 1913–1946 рр.). Один з організаторів створення Товариства культурних зв’язків з СРСР.
1883 – Ґабріела Шанель (Коко), французький модельєр жіночого одягу, засновниця модного "Дому Шанель" в Парижі.
1894 – Яків Веснік, російський революціонер, управлінець і промисловець єврейського походження. Перший директор комбінату "Криворіжсталь" (1931–1937).
1898 – Андрій Ананійович Хвиля (Олінтер), український громадський, політичний і державний діяч, публіцист, літературознавець, засновник Інституту фольклору, етнографії та мистецтвознавства Академії наук України. Працював першим заступником наркому освіти і начальником Управління у справах мистецтв при Раднаркомі УРСР. 1936 р. безпідставно репресований, 1937 – вдруге заарештований, засуджений до розстрілу. Страчений.
1902 – Огден Неш, американський поет, автор гумористичних віршів і віршів для дітей ("Щасливі дні", "Знайоме обличчя", "Сімейна зустріч", "Незграбні рядки"). Тематика творів Неша досить різноманітна – поет пише про цинічних політиканів і одвічну проблему "батьків і дітей", про незрозумілу чоловікам "жіночу логіку" і про те, як важко прокидатися вранці у понеділок. Читачам подобалась манера письма Неша – яскрава і дотепна. Його вірші дуже швидко запам’ятовувалися завдяки своїй афористичності і незвичній формі. Розквіт його творчості випадає на період "великої депресії" 30-х років.
1906 – Леонід Соловйов, радянський письменник, автор романів про Ходжу Насреддіна.
1919 – Михайло Валентинович Кульчицький, український і російський поет. Учасник Великої Вітчизняної війни, загинув на фронті у 24 роки. Автор поеми "Безсмертя", збірок "Саме так", "Рубіж".
1924 – Костянтин Матвійович Ломикін, український живописець, народний художник УРСР. Автор жіночих портретів, картин "Клятва Богдана Хмельницького біля тіла вбитого козака", "Прийшла весна", "Перед виступом" та ін.
1929 – Анатолій Васильович Кузнецов, російський письменник, автор роману "Бабин Яр". У 60-х роках минулого століття був надзвичайно відомим письменником. Його вважають одним із засновників так званої сповідальної прози в сучасній російській літературі. Народився він у Києві на Куренівці, тут минуло його дитинство і юність. Під час окупації Києва гітлерівцями був свідком масових розстрілів цивільного населення у Бабиному Яру. Враження від побаченого, а згодом і зібрані письменником спогади-свідчення не багатьох вцілілих у тій кривавій бійні, й лягли в основу роману "Бабин Яр", який письменник писав протягом 20 років. У 1966 р. твір надрукували в популярному тоді літературному журналі "Юность", але в порізаному цензурою вигляді. Через три роки Анатолій Кузнецов, прибувши до Лондона у відрядження (мав писати про ІІ з’їзд РСДРП), попросив політичного притулку. Жив у Лондоні, працював на радіо "Свобода". Помер у червні 1979 від інфаркту, два роки не доживши до свого 50-літнього ювілею.
1937 – Олександр Валентинович Вампілов, російський драматург, майстер одноактної драми ("Будинок вікнами в поле", "Двадцять хвилин з ангелом", "Випадок з метранпажем"). Відомими є його ліричні комедії "Прощання в червні", "Старший син", драма "Качине полювання". Потонув в о. Байкал 17 серпня 1972 р.
1946 – Білл (Уїльям) Клінтон, американський політик, демократ, 42-й президент США (1993–2001). Перед тим – губернатор штату Арканзас. Клінтон відомий у т.ч. тим, що проти нього намагалися застосувати процедуру імпічменту через неправдиві свідчення у справі про подружню зраду – сексуальні контакти із практиканткою Білого дому Монікою Левінськи.
1950 – Ольга Басистюк, українська співачка (сопрано). Народна артистка України (1985), лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1987).
1951 – Володимир Конкін, російський актор (фільми "Як гартувалася сталь", "Місце зустрічі змінити не можна", "Ати-бати, йшли солдати"). Заслужений артист УРСР, лауреат Держпремії УРСР.
1955 – Тамара Яценко, українська акторка театру й кіно. Народна артистка України (1992). Грає у Молодому театрі (Київ), брала участь у гумористичних телешоу "Шоу довгоносикiв", "Мамаду" тощо.
1958 – Василь Надрага, український політик, міністр праці та соціальної політики України з 2010 р. Народний депутат України IV скликання ("За ЄдУ!"). З 2005 р. - в Народній партії.
1967 – Андрій Деркач, український підприємець і політик. Син екс-голови СБУ Леоніда Деркача. Сам закінчив академію Міністерства безпеки Росії (1993, юрист). Народний депутат України ІІІ-VI скликань ("Трудова Україна", "За ЄдУ!", Партія регіонів та ін.). Був першим помічником прем'єр-міністра України (1997-1998), головою наглядової колегії і президентом ДП "НАЕК "Енергоатом". Медіа-магнат.
1968 – Андрій Садовий, український політик, підприємець і підприємець, міський голова Львова з 2006 р. Перед тим - з 2002 р. - голова ради ЗАТ "Телерадіокомпанія Люкс", керівник громадського об'єднання "Самопоміч". Член НСНУ.
1969 – Сергій Клюєв, український політик і підприємець, член Партії регіонів, народний депутат України V-VI скликань. Заступник голови Донецької облорганізації ПР. У 2002-2006 рр. - депутат Донецької облради. З 2005 р. - голова ради директорів ВАТ "Укрпідшипник". Член Ради НБУ (з 2007 р.).
