На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 6 січня

Версия для печати Версия для печати

06.01.2012 10:10:55 |  

Свято:

У православних християн – Святвечір. Багата кутя.

Католицьке свято – Торжество Богоявлення. З цим святом пов’язано чимало традицій. Під час меси освячують крейду, якою західні християни пишуть на своїх домівках латинські літери К, М, Б. Вони символізують імена Каспера, Мельхіора і Балтасара – мудреців, які прийшли поклонитися Ісусу. Крім того, фігурки волхвів з’являються у "вертепах", встановлених віруючими у костелах на Різдво.

Православні іменинники: Євгенія, Єлизар, Єрофій, Клавдія, Микола.
Католицькі іменинники: Мельхіор.

Події дня:

1066 – Гарольд Годвінсон став королем англо-саксів Гарольдом II. Престол йому віддав король Едуард Сповідник в обхід законного спадкоємця онука Едгара.

1389 – у Кельні урочистим богослужінням відкрито міський університет, тепер – один із найбільших навчальних закладів Німеччини.

1535 – на пустельному тихоокеанському узбережжі Південної Америки іспанський конкістадор Франсіско Пісарро заснував місто Лос-Рейес де Ліма, нині відоме як Ліма – столиця Перу.

1540 – король Англії Генріх VIII одружився вчетверте – з Анною Клевською.

1579 – три південні провінції Нідерландів – Ено, Артуа і Дуе – з ініціативи валлонської католицької шляхти уклали Аррасську унію. Початок процесу об'єднання Нідерландів.

1681 – перший опис матчу з боксу, що відбувся в Англії між дворецьким і м'ясником герцога Альбемарльського.

1781 – британські війська перемогли французів у бою на Джерсі. Остання спроба французів встановити контроль над островом Джерсі в протоці Ла-Манш.

1813 – видано маніфест російського імператора Олександра I про закінчення вітчизняної війни.

1834 – прийнято державний гімн Росії "Боже, царя храни!".

1838 – у місті Моррістаун (штат Нью-Джерсі) Самюель Морзе вперше продемострував свій телеграфний апарат, який розробляв протягом кількох років. Через шість років він отримав урядове фінансування на будівництво першої в США телеграфної лінії з Балтімора до Вашингтона.

1846 – Тарас Шевченко написав свій безсмертний вірш "Заповіт" (у маєтку свого друга Андрія Козачковського в Переяславі)

1846 – у Києві створено Кирило-Мефодіївське товариство.

1896 – прем'єра фільму "Прибуття потяга на вокзал Ла-Сіоти" братів Люм'єр.

1903 – у Берні відбулося скромне весілля німецького фізика Альберта Ейнштейна і Мілеви Марич. Через десятиліття після її смерті стануть відомі листа Ейнштейна до дружини. Вивчивши їх, деякі біографи зроблять висновок, що автором знаменитої теорії відносності був не чоловік, а жінка, Мілева.

1918 – ВЦВК радянської Росії ухвалив декрет про розпуск Установчих зборів.

1918 – вийшов перший номер журналу пролетарської сатири "Соловей". На обкладинці у вигляді підпису під одним із малюнків був надрукований двовірш Володимира Маяковського: "Ешь ананасы, / Рябчиков жуй, / День твой последний / приходит, буржуй".

1926 – злиттям компаній "Deutsche Aero Lloyd AG" та "Junkers-Luftverkehrs AG" заснована національна авіакомпанія Німеччини "Люфтганза" ("Deutschen Luft Hansa AG").

1928 – річка Темза, що вийшла з берегів, затопила деякі райони Лондона. 14 осіб загинули, водою були залиті підвали Вестмінстері, рів Тауер, у галереї Тейт були пошкоджені 12 картин. Лондон залишився без телефонного зв'язку.

1929 – Мати Тереза прибула до Калькутти, аби почати свою роботу з допомоги найбіднішим індійцям.

1929 – у Югославії розпущений парламент. Король Олександр І Карагеоргієвич встановив диктатуру, засновану на принципах сербського націоналізму та корпоративізму.

1929 – Генріх Гіммлер призначений рейхсфюрером СС.

1933 – Беніто Муссоліні амністував тисячі заарештованих раніше фашистів.

1939 – у Берліні вчені Отто Ган і Фріц Штрассман повідомили про відкриття ділення ядер урану під дією нейтронів. Тим самим було зроблено перший крок до використання ядерної енергії.

1942 – завершився перший комерційний політ навколо Землі літака "Pacific Clipper" американської компанії "Pan American". Старт був даний 2 грудня 1941 р., загальний час перебування у повітрі склав більше 200 годин.

1943 – указом президії Верховної Ради СРСР запроваджені нові знаки відмінності – погони для особового складу Радянської армії.

1943 – на екрани кінотеатрів СРСР вийшов фільм "Котовський".

1944 – війська 1-го Українського фронту оволоділи районними центрами Жашків, Узин, Чуднів, Городниця, Рокитне (Рівненська обл.), а також зайняли понад 80 інших населених пунктів.

1944 – у Москві був заснований Союзний клінічний НДІ акушерства і гінекології, тепер – Науковий центр акушерства, гінекології і перінатології РАМН.

1958 – у СРСР оголошено про чергове скорочення збройних сил на 300 000 осіб.

1961 – Федеральний суд США зобов'язав університет Джорджії скасувати заборону на прийом негрів.

1964 – Франція і Англія дійшли згоди про спільне будівництво тунелю під Ла-Маншем.

1969 – зарплата президента США підвищена зі 100 до 200 тис. доларів на рік.

1972 – дисидент Володимир Буковський висланий з СРСР.

1975 – на американському телеканалі NBC з'явилася гра-шоу Wheel of Fortune (в СРСР і Росії – "Поле чудес").

1978 – державний секретар США Сайрус Венс передав уряду Угорщини корону Іштвана Святого. 1076 р. ця корона була вручена першому християнському королю Угорщини Папою Римським. Із нею пов'язаний переказ, що, поки корона ціла, існує і сама Угорська держава, і угорці як нація. Тому її завжди ховали у надійне місце, коли країні загрожувала небезпека: при монголо-татарах, турках, австрійцях. 1945 р., коли в Угорщину увійшли радянські війська, корону вивіз в Австрію Ференц Салаші. У липні вона опинилася у американців.

1992 – у центрі Тбілісі пройшли кровопролитні збройні зіткнення між прибічниками і супротивниками екс-президента Звіада Гамсахурдіа, в результаті яких 6 січня він був вимушений покинути Грузію . Влада в країні перейшла до Військової ради.

1992 – самопроголошена Нагорно-Карабахська республіка оголосила про свою незалежність.

1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Аргентиною. Бурунді і Джибуті визнали незалежність України.

1994 – у Детройті американська фігуристка Ненсі Керріган під час тренування на льоду зазнала атаки охоронця своєї суперниці Тоні Хардінг. Поранене коліно вдалося залікувати. Розслідування показало, що напад було сплановано Хардінг та її оточенням із метою прибрати конкурентку за місце в олімпійській збірній. Відтак четверо осіб опинилися за ґратами.

1998 – одна з головних пам'яток данської столиці Копенгагена – знаменита "Маленька русалонька" – була обезголовлена вандалами. Це була вже сьома спроба споганити пам'ятник.

Цього дня народились:

1367 – Річард II, король Англії у 1377–1399 рр., останній із династії Плантагенетів.

1412 – Жанна Д'Арк (уроджена Дарк), національна героїня Франції (дата народження умовна). У період Столітньої війни з Англією фанатично релігійна селянка чула голоси й бачила видіння, які вона сприймала за послання Бога й увірувала, що їй належить допомогти спадкоємцю французької корони дофіну Карлу та врятувати Францію від англійців. У лютому 1429 р. діва Жанна домоглася аудієнції у дофіна і стала на чолі війська, яке у травні звільнило оточений противником Орлеан. Верхи на коні, в обладунку простого воїна і з білим прапором у руках, Орлеанська діва Жанна запалювала воїнів на боротьбу, а англійці вважали її відьмою. Після низки перемог французи увійшли в Реймс, де дофін був коронували як король Карл VII. Навесні 1430 р. під час вилазки з оточеного Комп'єна Жанна потрапила в полон до бургундців, які продали її своїм англійським союзникам. Король не зробив нічого, щоб урятувати героїню. Влаштований у Руані церковний суд звинуватив Жанну в єресі і чаклунстві та засудив до довічного ув'язнення, але світський суд пішов далі і виніс новий вирок – спалити на багатті як єретичку. Страта відбулася 30 травня 1431 р., попіл Жанни кинули у Сену. Через чверть століття її повністю виправдали, а у 1920 р. католицька церква зарахувала Жанну Д'Арк до лику святих.

1486 – Мартін Агрікола (Зоре), німецький композитор. Першим з авторів працював для потреб протестантського богослужіння.

1596 – Богдан Хмельницький, видатний державний і військовий діяч, гетьман України з 1648 р. Організатор і очільник повстання проти польської шляхти в Україні, яке переросло у визвольну війну проти Речі Посполитої, засновник козацької держави на теренах Центральної України — Війська Запорозького. У 1654 р. уклав помилковий військовий союз із Московським царством. Дата народження – умовна, нічим не підтверджена. 6 січня – це версія Михайла Максимовича, який припускав, що Хмельницький народився 27 грудня 1595 р. за старим стилем, на свято святого Федора Начертанного, та одержав ім'я Богдан – від народної форми церковного імені Теодор (Феодот). Однак ця версія не пояснювала друге ім'я Богдана Хмельницького, Зиновій.

1655 – Якоб Бернуллі, швейцарський математик. Вивів і проінтегрував диференціальне рівняння, впровадив термін "інтеграл". Старший брат Йоганна Бернуллі.

1745 – Жак-Етьєн Монгольф'є, французький повітроплавець, молодший із двох братів Монгольф'є, винахідник повітряної кулі. Був архітектором, брав участь у всіх винаходах та підприємствах старшого брата.

1801 – Евеліна (Єва) Ганська, уроджена Ржевуська, польська графиня, мешканка містечка Погребище на межі Подільської, Київської та Волинської губерній (нині Вінницька область). Після тривалого роману в листах із Оноре де Бальзаком і смерті чоловіка Вацлава Ганського (1841 р.) у 1850 р. повінчалася з відомим французьким письменником.

1802 – Йон Редулеску, румунський письменник, один із зачинателів нової румунської літератури. Автор "Румунської граматики", видавець першої у Валахії газети "Курієрул роминеск" ("Румунський кур’єр"), один із засновників румунського теару.

1806 – Марія Миколаївна Волконська, російська княгиня. Дочка російського військового діяча, героя Вітчизняної війни 1812 р. Миколи Миколайовича Раєвського (1771–1829), у будинку якого в Києві збиралися декабристи, героїня поеми Миколи Некрасова "Російські жінки", одна з перших серед дружин декабристів розділила долю свого чоловіка – Волконського Сергія Григоровича (1788–1865), засудженого на каторжні роботи і заслання у Сибір. Разом з ним провела на засланні 30 років. Після амністії 1856 р. Марія Миколаївна та Сергій Григорович Волконські, поживши деякий час у Підмосков’ї, переїхали у с. Вороньки на Чернігівщині, де жила їхня дочка Олена, що перебувала у шлюбі з М.О. Кочубеєм, власником с. Вороньки. Попри багаторічне заслання, княгиня Марія Волконська залишилась людиною надзвичайно світлою, життєлюбною і діяльною. Чимало доброго зробила вона для місцевого люду, зокрема, організувала й аматорський театр (по її смерті турботи про театр взяла на себе її дочка Олена Кочубей, а згодом онук Михайло), який проіснував до першої російської революції 1905–1907 рр. Померла Марія Миколаївна Волконська у 1863 р., а через два роки упокоївся і її чоловік (до речі, був старший за дружину на 18 років). Поховані разом, над їхніми могилами за проектом архітектора Олександра Едуарда Юлійовича Янга було споруджено чудову церкву-усипальницю, але під час буремних подій 1917 р. споруду було вщент зруйновано, а згодом загубився й слід могил. Лише у 1975 р. за проектом архітектора Олега Стукалова у селі спорудили меморіальний комплекс, який включає три символічні могили з гранітними надгробками (третьою стала могила декабриста Олександра Поджіо) і барельєфними портретами на них. Поруч – стела з мозаїчною композицією, присвяченою повстанню декабристів. На сьогодні – це єдине поховання декабристів в Україні. З ім’ям Марії Волконської пов’язаний ряд творів Олександра Пушкіна (ХХХІІІ строфа першої глави роману "Євгений Онегин", присвята "Полтави", вірш "На холмах Грузии"). Вона є автором "Записок".

1822 – Генріх Шліман, німецький археолог і підприємець, який уславився своїми знахідками в Малій Азії, на місці античної Трої, та в Мікенах. 1873 р. Шліману вдалося виявити зібрання мідних і золотих прикрас, назване ним за іменем троянського царя "скарбом Пріама". Пізніше археологи дійшли висновку, що вік знахідки – приблизно на тисячу років старший описаних Гомером подій, але це не применшило заслугу аматора Шлімана у відкритті Трої. Водночас його методи розкопок фактично знищили Трою як археологічний пам'ятник. Шліман копав крізь "нецікаві" – на його думку – шари і бездумно знищував всі "негомерівське".

1832 – Гюстав Доре, французький графік. Автор ілюстрацій до творів "Гаргантюа і Пантагрюель" Рабле, "Божественна комедія" Данте, "Дон Кіхот" Сервантеса, "Загублений рай" Мільтона та ін. Відомий як живописець і скульптор.

1834 – Степан Васильович Руданський, український поет, один з останніх поетів-романтиків України. Перекладач, лікар. Автор ліричних поезій, історичних поем, балад. Його вірш "Повій, вітре, на Вкраїну" став народною піснею. Переклав українською мовою "Слово о полку Ігоревім", "Іліаду" Гомера, "Енеїду" Вергілія, частини поеми "Демон" М. Лермонтова, "Сни" Г. Гейне. Помер у 39 років від сухот у Ялті, де працював міським і карантинним лікарем.

1848 – Христо Ботєв (Петков), болгарський поет, революціонер і національний герой. Під час антитурецького повстання 1876 р. загинув у бою на горі Враца.

1872 – Олександр Миколайович Скрябін, російський композитор і піаніст, творчість якого справила значний вплив на розвиток музичної культури ХХ ст.

1882 – Іван Ольбрахт (Каміл Земан), чеський письменник і громадський діяч. Редагував газету "Руде право" (1920–1929). Був одним із засновників Компартії Чехословаччини (1921). Майже всі твори письменника присвячені революційній тематиці. Перекладав чеською твори К. Маркса, Ф. Енгельса, Т. Манна, С. Цвейга.

1891 – Василь Миколайович Свєчников, український вчений в галузі металознавства. У 1940–1953 рр. працював (з перервами) в Інституті чорної металургії АН УРСР, з 1953 – в Інституті металофізики АН УРСР. Заслужений діяч науки і техніки, лауреат Державної премії УРСР (1980). Наукові праці вченого присвячено побудові діаграм фазових рівноваг, дослідженню залежності фізико-хімічних властивостей сплавів від їх структури і характеру фазових рівноваг.

1892 – Федір Павлович Бєлянкін, відомий український вчений в галузі міцності матеріалів та інженерних конструкцій, академік АН УРСР. 1944–1958 – директор Інституту будівельної механіки АН УРСР. Основні праці з міцності сталей, деревини і дерев’яних конструкцій, механічних характеристик композиційних матеріалів.

1898 – Володимир Миколайович Сосюра, український поет, один із фундаторів української радянської літератури. Великий вплив на Сосюру мали Блакитний і Хвильовий, яким він присвятив не одну свою поезію, він почергово належав до літературних організацій "Плуг", "Гарт", ВАПЛІТЕ. Під час сталінського терору поет був багато разів "битий" партійною критикою, чимало його творів залишилося в архівах цензорів, так ніколи і не побачивши світу. Жорстокі реалії 30-х років – Голодомор, тотальні репресії, самогубство Хвильового і Скрипника, постійне чекання арешту й розстрілу довели були Сосюру до повного нервового виснаження. Після того, як він з балкону житлового будинку письменників у Харкові на всю вулицю читав свої варіації до лермонтівського "Демона" – "Я чорний демон – дух вигнання…" – його забрали до психіатричної лікарні. Можливо, цим він уникнув фізичного знищення… Після важких років внутрішньої "перебудови", яка була рівнозначна поетичному самогубству, Володимир Сосюра став для режиму "своїм". Навіть отримав Сталінську премію у 1948 р. Рядки, написані ним у 1928 р., виявилися до страшного пророчими:

Кати на струни наші жили
тягли із рук, як сон, блідих…
І з нас співців собі купили,
щоб грати їм на струнах тих.

1901 – Микола Миколайович Гришко, український ботанік. 1939–1941 – директор Інституту ботаніки АН УРСР. З 1944 р. працював у Ботанічному саду АН УРСР (до 1959 – директор). Розробив проект та принципи закладання колекцій Ботанічного саду. Наукові праці стосуються генетики, селекції, інтродукції та акліматизації рослин. Сприяв впровадженню в практику нових видів харчових, технічних, плодових і декоративно-квіткових рослин. Автор перших підручників з генетики українською мовою для вузів – "Курс загальної генетики" (1933) та "Курс генетики" (1938). Його ім’я присвоєно Національному ботанічному саду України.

1908 – Павло Петрович Кармалюк, український співак (баритон), народний артист СРСР. Майже 40 років працював у Львівському театрі опери та балету. З 1970 – професор Львівської консерваторії.

1911 – Микола Панасович Крючков, російський кіноактор. Народний артист СРСР (1965), Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР. З 1928 р. грав на сцені Театру робітничої молоді. Знявся в українських фільмах: "Трактористи", "Щорс", "Фронт", "Максимко", "Тривожна молодість", "День Ангела", "Без року тиждень" та ін.

1920 – Григорій Ващенко, український радянський державний діяч. 1964–1972 рр. – перший секретар Харківського обласного комітету Компартії України. 1972–1983 рр. – перший заступник голови Ради міністрів Української РСР, 1983–1986 – міністр торгівлі СРСР. Був членом ЦК КПУ, ЦК КПРС, політбюро ЦК КПУ. Депутат Верховної Ради СРСР VII—XII скликань.

1920 – Сан Мен Мун, південнокорейський релігійний діяч, який заснував "Церкву Об'єднання". У США зміг перетворити не надто численну секту на велику організацію, відзначившись масовими шлюбними церемоніями. Був переслідуваний законом.

1922 – Степан Васильович Стояновський, український вчений в галузі фізіології сільськогосподарських тварин, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР. Ректор Львівського зооветеринарного інституту (1965).

1928 – Антон Іванович Муха, український композитор, музикознавець, доктор мистецтвознавства. Автор балетів для дітей ("Мрії", "Івасик"), симфоній, концерту для скрипки з оркестром, музики до театральних вистав і науково-популярних фільмів.

1929 – Бабрак Кармаль, афганський політичний і державний діяч, ставленик Радянського Союзу. Генеральний секретар ЦК НДПА, голова Революційної ради Демократичної Республіки Афганістан у 1979–1986 рр. (після введення радянських військ), прем'єр-міністр Афганістану в 1979–1981 рр. Звільнений із посад керівника держави у 1986 р. "за станом здоров'я", хоча насправді відставка була викликана змінами в СРСР, де до влади прийшов Горбачов. Помер у 1996 р. на еміграції в Москві.

1934 – Ніна Іванова, радянська кіноактриса ("Жила собі дівчинка", "Весна на Зарічній вулиці", "Живе такий хлопець").

1938 – Лариса Юхимівна Шепітько, російський кінорежисер, актриса. Заслужений діяч мистецтв Росії, лауреат Державної премії СРСР (1979, посмертно). Народилася в Україні. Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня О. Довженка). Поставила фільми: "Спека", "Крила", "Ти і я", "Сходження". Загинула в автокатастрофі 2 липня 1979 р. під час зйомок фільму "Прощання", який завершив її чоловік режисер Е. Г. Клімов.

1938 – Василь Семенович Стус , український поет і перекладач, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. За переконання в необхідності української культурної автономії був заборонений радянською владою і половину життя – 23 роки – позбавлений волі. Автор збірок віршів "Круговерть" (1965), "Зимові дерева" (1965), "Веселий цвинтар" (1971), "Час творчості" (1972), "Палімпсести" (1986).

1938 – Адріано Челентано, італійський кіноактор, естрадний співак, режисер, громадський діяч і ведучий телепрограм. Найвідоміші фільми – "Приборкання норовливого", "Блеф", "Бінго-бонго".

1939 – Валерій Лобановський , український спортсмен і футбольний тренер, заслужений тренер СРСР, головний тренер київського "Динамо", Герой України (2002, посмертно). Нагороджений керівництвом ФІФА орденом "За заслуги" (посмертно). Як тренер команди "Динамо" 8 разів вигравав чемпіонат СРСР, 6 разів – Кубок СРСР, двічі європейський Кубок кубків (1975, 1986), Суперкубок УЕФА (1975). З 2003 р. в Києві проводиться Міжнародний турнір пам’яті Валерія Лобановського.

1941 – Ганна Чубач, українська поетеса ("Святкую день", "Житня зоря", "Листя в криниці"). Заслужений діяч мистецтв України.

1953 – Раїса Богатирьова (Лактіонова), українська політична і державна діячка, уродженка Росії. Із 2007 р. – секретар Ради національної безпеки і оборони України. Депутат Верховної Ради України чотирьох скликань (I, III-VI), голова фракції Партії регіонів у парламенті V скликання. Виведена зі складу політвиконкому Партії регіонів і виключена з партії 1 вересня 2008 р. За освітою – лікар і юрист. Доктор медичних наук (2000). 1994–1999 рр. обіймала посаду заступника міністра охорони здоров'я України, 1999–2000 – міністр охорони здоров'я.

1954 – Віктор Швець, український політик і юрист, народний депутат України V-VI скликань від БЮТ. Працював адвокатом, в т.ч. у Юлії Тимошенко, начальником головного управління Генеральної прокуратури.

1958 – Людмила Путіна (Шкребньова), дружина Володимира Путіна, президента і глави уряду РФ. Громадська діячка – була ініціатором створення Центру розвитку російської мови. Працювала листоношею, потім – учнем токаря-револьверника на калінінградському заводі "Торгмаш", санітаркою в міській лікарні, керівником драмгуртка в Будинку піонерів, акомпаніатором, стюардесою на внутрішніх лініях. У липні 1983 р. вийшла заміж за Володимира Путіна. 1986 р. закінчила Ленінградський державний університет за фахом "філолог-романіст". 1986–1990 рр. перебувала разом з чоловіком в НДР. Надалі до 1994 р. викладала німецьку мову на кафедрі удосконалення вчителів Ленінградського державного університету.

1960 – Наталія Бестем'янова, радянська фігуристка (спортивні танці на льоду). Виступала в парі з Андрієм Букіним. Олімпійська чемпіонка 1988 р., срібна призерка зимових Олімпіади-1984, 4-разова чемпіонка світу (1985–1988), п'ятиразова чемпіонка Європи (1983, 1985–1988), чемпіонка світу серед професіоналів 1991 р. Має також три срібні й одну бронзову медаль чемпіонатів світу, два "срібла" Європи.

1960 – Олександр Фельдман, український політик і бізнесмен, єврейський громадський діяч. Народний депутат України IV ("Єдина Україна") і V-VI скликань (БЮТ). Президент Єврейського фонду України (з 1997), Асоціації національно-культурних об'єднань України (з 1999), віце-президент Міжнародної ради євреїв-парламентарів світу (з 2006).

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 563

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua