На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 21 березня

Версия для печати Версия для печати

21.03.2013 10:03:01 |  

Свято:

Міжнародний день лісу. Відзначається щороку в день весняного рівнодення (у Північній півкулі) і осіннього рівнодення (у Південній) з ініціативи 23-ї Генеральної Асамблеї Європейської конфедерації сільського господарства за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації. Відзначається за рішенням ХХІ сесії Генеральної Асамблеї ООН від 26 жовтня 1966 р. у пам’ять про жертв, розстріляної расистами 21 березня 1960 р., мирної демонстрації у південноафриканському селищі Шарпевіль. За рішенням Генеральної Асамблеї ООН у рамках оголошеної у 1979 р. програми першого десятиліття по боротьбі з расизмом і расовою дискримінацією з 21 березня в різних країнах світу щорічно проводиться Тиждень солідарності з народами, які борються з расизмом і расовою дискримінацією. В ПАР цей день відзначається як День прав людини.

Всесвітній день поезії. Заснований за рішенням 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, прийнятому у листопаді 1999 р.

Міжнародний день людей з синдромом Дауна. Відзначається щороку з 2006 р. з ініціативи правління Європейської асоціації Даун-синдром (EADC) та Всесвітньої асоціації Даун-синдром.

Міжнародний день лялькового театру. Відзначається з 2003 р. з ініціативи Міжнародного союзу діячів театру ляльок.

Міжнародний день Новруз (в Казахстані – Науриз; відзначається 21-23 березня) – свято весни і початку нового року в ряді країн Євразії. Проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 19 лютого 2010 р. з ініціативи Азербайджану. У вересні 2009 р. включений до Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Відзначається в день весняного рівнодення, що на Сході є символом початку нового року.

День грузинської журналістики. Відзначається за рішенням Федерації журналістів Грузії від 10 лютого 1993 р. в день виходу в світ першої грузинської газети (1819).

День дерева в Італії. З кінця ХІХ ст. відзначається в країні як свято оновлення та єднання людини з природою.

Національне свято Республіки Намібія – День проголошення незалежності (1990).

Православні іменинники: Арсеній, Опанас, Лазар.
Католицькі іменинники: Венедикт, Любомир, Микола.

Події дня:

630 – візантійський імператор Геракліус відбиває у персів хрест Ісуса Христа і повертає його в Єрусалим.

1496 – у Венеції на площі Святих Іоанна і Павла урочисто відкрито бронзовий кінний пам’ятник Бартоломео Коллеоні, кондотьєру – найвидатнішому воєначальнику Італії ХV століття, захисникові Венеціанської республіки. Пам’ятник відлито флорентійським скульптором Андреа Верроккйо – вчителем Леонардо да Вінчі. Монумент і сьогодні лишається еталоном в своєму жанрі та безперечним шедевром мистецтва.

1556 – в Оксфорді спалилиь єпископа Томаса Кранмера, який переклав Біблію англійською мовою.

1557 – між Швецією та Московською державою укладено перемир'я на 40 років. Російсько-шведський кордон відновлено по Орєховському рубежу, визначеному у 1323 р.

1666 – у першому переписі населення Канади зафіксовано, що кількість жителів становить 3000 осіб.

1801 – за договором з Іспанією американська Луїзіана переходить до Франції.

1804 – прийнято Кодекс Наполеона – діючий (з деякими змінами) французький цивільний кодекс (Code civil). За зразком Кодекса Наполеона складено цивільні кодекси у багатьох країнах (Греції, Італії, Бельгії та ін.).

1844 – адвентисти сьомого дня обіцяли на цей день явління Христа.

1852 – проголошення Чорногорії князівством.

1871 – Отто фон Бісмарк відкрив засідання першого німецького рейхстагу.

1910 – в Одесі відбулися перші в Україні й Росії публічні польоти льотчика Михайла Єфимова з пасажирами на аероплані "Фарман-IV". Аероплан був оснащений мотором "Гном" потужністю в п'ятдесят кінських сил. Це був перший у Росії політ російського льотчика, який лише місяць з невеликим назад отримав у Франції диплом пілота-авіатора.

1917 – Микола II і царська сім'я були арештовані.

1918 – більшовицький уряд України евакувався з Катеринослава до Таганрога.

1918 – Центральна Рада вислала з меж України офіцерів Антанти.

1919 – була проголошена Угорська радянська республіка, внаслідок пролетарської революції в Угорщині.

1921 – ВЦВК (Всесоюзний центральний виконавчий комітет) прийняв декрет "Про заміну продовольчої й сировинної розкладки натуральним податком". Визнавши безперспективність спроб налагодити управління виробництвом і розподілом продукції без опосередкування товарно-грошовими відносинами, тобто за розпорядженнями з центру, РКП(б) навесні 1921 р. змушена була перейти до нової економічної політики. Вже за декілька місяців, 16 червня 1921 р. на Всеросійській продовольчій нараді буде вперше вжито цей термін ("нова економічна політика"). Втім насильницькі заходи так званого "воєнного комунізму" застосовувалися в Україні й після березня 1921 р., коли за рішенням Х з’їзду РКП(б) юридично було скасовано продрозкладку. Сільськогосподарське виробництво на той час перебувало у стані глибокої кризи, каталізатором якої була продовольча розкладка 1920 року. Саме попередній рік характеризувався найнаполегливішими спробами більшовиків знищити в народному господарстві товарно-грошові відносини, та ринок, замінивши їх централізованим розподілом продукції. Варто нагадати, що 1921 рік, який видався надзвичайно посушливим, став початком трирічного голоду в Україні і на півдні Росії (так званий голод 1921–1923 рр.).

1922 – у Лондоні відкритий вокзал Ватерлоо.

1927 – у Києві виходить перше число щотижневої української "Літературної газети". Сучасну назву газета отримала 1962 р.

1937 – РНК СРСР затвердила Постанову "Про вчені ступені і звання", що закріпила ієрархію: кандидати наук і доктора наук, асистент (молодший науковий співробітник), доцент (старший науковий співробітник), професор.

1940 – німецькі вчені Отто Фріч і Рудольф Пієрлс доклали нацистському уряду про можливість створення атомної бомби.

1942 – померла Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, громадська діячка.

1944 – радянські війська зайняли Шаргород, Арбузинку та ін.

1946 – у Нью-Йорку відкрита тимчасова штаб-квартира ООН.

1952 – у Франції на екрани вийшов фільм "Фанфан-Тюльпан" режисера Кристіана Жака з Жерером Філіпом та Джиною Лоллобриджидою в головних ролях.

1952 – був сформований перший в африканських колоніях уряд африканців на чолі з Кваме Нкрумою (так званий "уряд Золотого берега"). 1957 р. Кваме Нкрума став прем’єр-міністром незалежної Гани.

1961 – дала нафту перша свердловина у російському Західному Сибіру.

1962 – першою живою істотою, що катапультувалася на надзвуковій швидкості (майже 1400 км/год), став бурий ведмідь у США, звір благополучно приземлився.

1978 – пленум ЦК Компартії України прийняв ухвалу про Конституцію УРСР і Державний гімн УРСР.

1982 – президент США Рональд Рейган підписав прокламацію про ознаменування "Дня Української Гельсінської групи". Це перший в США президентський акт, що стосувався виключно України.

1986 – у Радянському Союзі на космодромі Байконур почались льотно-конструкторські випробування останньої модифікації найпотужнішої в світі міжконтинентальної балістичної ракети РС-20В "Воєвода" (за класифікацією НАТО СС-18 "Сатана"). Спроектована на ДКБ "Південне" ім. Янгеля (м. Дніпропетровськ) під керівництвом генерального конструктора В.Ф. Уткіна і збудована на Південному машинобудівному заводі.

1986 – почалася двотижнева поїздка радянської школярки Каті Личової по США з "місією миру".

1990 – проголошена незалежність Намібії, яка 75 років перебувала під пануванням ПАР.

1994 – уперше лауреатом "Оскара" став Стівен Спілберг, який отримав призи за кращий фільм ("Список Шиндлера") і як кращий режисер.

1998 – померла Галина Уланова, видатна російська радянська балерина, солістка Большого театру у 1944–1960 рр.

1999 – після 478-годинної подорожі Бертран Пікар і Брайан Джонс стали першими людьми, що облетіли Землю на повітряній кулі.

1999 – встановлено відзначати Всесвітній день поезії. Свято встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона грає в діалозі між культурами. Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному "Українському народному календарі" він уперше з'явився 2004 року. 2006 року гарний подарунок місцевим поетам з нагоди Всесвітнього дня поезії зробила міська влада Кам'янця-Подільського: посприяла коштами для видання колективної збірки "Грані тисячоліть на струнах слова", до якої увійшло по три вірші 62 авторів.

Цього дня народились:

1685 – Йоганн Себастьян Бах, німецький композитор й органіст. Йоганн Себастьян був всебічно обдарованим музикантом. Починав хоровим півчим – відомо, що він володів одним з найчистіших сопрано у Саксонії. До вісімнадцяти років він вже заробляв на життя як скрипаль і органіст. Фактично життя Баха було бідним на події. У ньому не було сцен тріумфу як у Генделя в Англії. Протягом двадцяти років він був придворним музикантом і лише згодом отримав посаду регента у церкві св. Фоми в Лейпцигу і вчителя у школі при цій церкві. У списку кандидатів на цей пост він був лише третім. Обидва його конкуренти від регентства відмовились через невелику платню. Бах тримався за цю посаду все своє життя. На конкурс він представив святим отцям ні багато ні мало – "Страсті за Іоанном", яку ті розцінили як доволі нудний і старомодний твір. Нічого дивного у тому не було, адже тоді панувала "легка" італійська й французька музика. Знадобилось декілька століть, аби розпізнати у постаті скромного лейпцизького регента генія світового масштабу.

1768 – Жан Батіст Жозеф Фур’є, французький математик, член французької АН. Заклав основи математичної фізики. Автор праць у галузі математичного аналізу, алгебри та методів чисельного розв’язування рівнянь.

1806 – Беніто Хуарес, національний герой Мексики, президент Мексики (1861–1872).

1825 – Олександр Федорович Можайський, російський винахідник у галузі літальних апаратів, один з піонерів літакобудування, контр-адмірал. Винайшов літак, який так і не зміг піднятися у повітря, бо мав паровий двигун.

1836 – Василь Степанович Гнилосиров (Гнилосир), український педагог, журналіст, письменник. Велика заслуга Гнилосирова у справі збереження і впорядкування могили Тараса Шевченка та заснування у Каневі першого музею Кобзаря – "Тарасової світлиці" (1884). Народився Василь Гнилосиров у Кобеляках на Полтавщині. Навчався на історично-філософському факультеті Харківського університету. Учителював на Харківщині та у м. Звенигородці (тепер Черкаська обл.), завідував (1873–1895) Канівським міським двокласним училищем. Іще навчаючись в університеті, належав до студентського гуртка, члени якого (О. Потебня, В. Мова та ін.) поширювали серед населення українські книжки. Під час канікул розповсюджував книжки і портрети Т. Шевченка по селах Полтавської і Харківської губерній. Враження від перебування у тих місцях описав у нарисі "П’ять день із життя Х-го студента: Вічній пам’яті Т.Г. Шевченка)". Писав вірші про Тараса Шевченка. Друкувався в журналах "Основа", "Зоря", "Киевская старина". Значний інтерес для шевченкознавців становлять його неопубліковані повністю щоденники.

1839 – Модест Петрович Мусоргський, російський композитор, учасник "Могучої кучки". Автор знаменитих опер "Борис Годунов", "Хованщина", пісень, романсів, вокальних циклів. На українську тему написав оперу "Сорочинський ярмарок", першим з російських композиторів звернувся до творчості Т. Шевченка. У 1879 р. композитор подорожував по Україні.

1843 – Шарль Гоба, швейцарський юрист, політичний діяч, лауреат Нобелівської премії миру 1902 р. за зусилля у справі міжнародного арбітражу.

1851 – Ізмаїл Гаспринський, кримскотатарський інтелектуал, просвітитель, видавець, письменник, реформатор національної освіти, суспільно-політичний діяч.

1853 – Михайло Григорович Артинов, український архітектор. Працював у Києві. Серед споруд: житловий будинок на площі Льва Толстого (1889–1901), Лук’янівський народний дім (1901–1902, тепер Будинок культури працівників Київського трамвайно-тролейбусного управління).

1854 – Павло Андрійович Думка, український поет, публіцист і громадський діяч. Був активним діячем Русько-української радикальної партії. У галицькому сеймі виступав за зменшення податків на землю, за впровадження загальної початкової освіти, поліпшення медичного обслуговування народу. В своєму рідному селі Купчинцях організував споживчі кооперації, читальню, хор, драматичний гурток, товариство тверезості. Брав участь у Денисівському чоловічому хорі Й. Вітошинського. Підтримував дружні стосунки з І. Франком, М. Павликом, Лесем Мартовичем, В. Стефаником. Не раз організовував матеріальну допомогу сім’ї І. Франка від тернопільців.

1870 – Олександр Лотоцький, український громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист, науковець. Співзасновник видавництва "Вік", ініціатор повного видання "Кобзаря" 1907 р. та рішення Російської Академії наук "Об отмене стеснения малорусского печатного слова" 1910 р. Як міністр сповідань за Директорії домігся проголошення автокефалії Української православної церкви у 1919 р. Засновник і директор Українського наукового інституту у Варшаві (1930–1938), член уряду УНР в екзилі.

1873 – Яків Гандзюк, український військовий діяч часів Національної революції. Був генерал-майором російської армії. Під час Першої світової війни командував 104-ю піхотною (пізніше стала Першою Українською) дивізією у складі 34-го армійського корпусу під командуванням генерала Скоропадського. Після виходу останнього у відставку в грудні 1917 р. Гандзюк обійняв посаду командира 1-го Українського корпусу. За час війни був дев'ять разів поранений, після страшної контузії повернувся в стрій. Наприкінці січня 1918 р. разом з начштабу корпусу генералом Сафоновим прибув у Київ для наради в Генеральному секретаріаті УНР. 25 січня захоплений у полон і після відмови перейти на бік більшовиків розстріляний (на тілі знайдено 12 багнетних ран).

1874 – Олександр Модестович Носалевич, український співак (бас). Після закінчення Віденської консерваторії співав у провідних оперних театрах Європи. Концертував у Львові, Станіславі (тепер Івано-Франківськ), Коломиї, Золочеві. Крім оперних партій на концертах завжди виконував українські народні пісні, вокальну музику українських композиторів. Помер на 85 році життя у Німеччині, де жив останнім часом.

1877 – Моріс Фарман, французький піонер авіації, творець першого у світі пасажирського літака.

1882 – Микола Миколайович Гусєв, російський літературознавець. У 1907–1909 рр. був особистим секретарем Л.М. Толстого. 1912 р. опублікував книгу спогадів "Два роки з Л.М. Толстим", де зібрані записи розмов (інколи стенографічних) з великим письменником. Автор багатотомної праці "Лев Миколайович Толстой. Матеріали до біографії" (1954–1972), спогадів про письменника. Був директором музею Л.М. Толстого у Москві.

1883 – Володимир Олександрович Антонов-Овсієнко (Овсієнко), радянський політичний і державний діяч, дипломат. Народився в Чернігові. У 1917 р. був одним із керівників Жовтневого повстання у Петрограді. Саме Антонов-Овсієнко увірвався до зали засідань Тимчасового уряду і прокричав: "От имени военно-революционного комитета объявляю вас арестованными". Щоправда, коли Антонов-Овсієнко впав у немилість, ці слова зникли. Сталіну не потрібна була навіть згадка про конкурентів. До 1928 р. Антонов-Овсієнко залишався троцькістом, що не заважало йому займати найважливіші пости – і керувати, разом з Тухачевським, придушенням селянського повстання на Тамбовщині і очолювати політуправління Червоної армії. В період громадянської війни він командував Українським фронтом, був наркомом військових справ України. Під час війни в Іспанії 1936–1937 рр. служив генеральним консулом в Барселоні. 1938 р. Антонов-Овсієнко був арештований і розстріляний. Все вийшло точнісінько так, як і попереджала есерка Марія Спірідонова ще у 1918 р.: "Вы скоро сами окажетесь в руках вашей чрезвычайки, вы, пожалуй, уже в ее руках… Эти ночные убийства… безоружных людей, втихомолку, в затылок из нагана… С зарыванием тут же ограбленного трупа… Так с нами не поступали и царские слуги". 1941 р. її також розстріляють.

1884 – Олексій Олексійович Шовкуненко, український живописець, народний художник СРСР, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка, один з кращих українських акварелістів. Крім того виховав велику плеяду українських художників. Його ім’я носить Херсонський художній музей.

1889 – Олександр Вертинський, російський і український актор, співак, автор музики тексти багатьох пісень ("Ваши пальцы пахнут ладаном", "Только раз бывают в жизни встречи”, "Лиловый негр"). Уродженець Києва.

1889 – Василь Романович Ваврик, український письменник, літературознавець, історик на Галичині. У 20-30-х рр. виступав як поет, повістяр, драматург, публіцист. Досліджував творчість галицьких письменників.

1889 – Олександр Самійлович Корнієвський, видатний український майстер музичних інструментів, творець сучасної бандури та художник-оформлювач (оздоблював свої вироби різьбленням, інтарсією, інкрустацією, малюванням). Родом з Чернігівщини. За своє 99-річне життя створив 180 бандур. На Всеросійській виставці 1913 р. бандури майстра були відзначені бронзовою медаллю, переваги нових інструментів оцінив і М.В. Лисенко. Майже 25 років Олександр Корнієвський провів у сталінських таборах, але навіть й там йому вдалося злагодити улюблений інструмент.

1895 – Леонід Утьосов (Лазар Вайсбейн), радянський співак, актор, керівник джазового оркестру. Народний артист СРСР (1965). Вважається одним із засновників російського шансону. На естраді – з 16 років. Грав у Кременчуцькому театрі мініатюр (1912–1913), згодом – у театральних трупах Одеси, Києва, Херсона. Організатор (1929), керівник і соліст 1-го радянського джазового колективу Теа-джазу (згодом Державний естрадний оркестр РРФСР). Найуспішнішим амплуа митця стала роль Кості Потєхіна у музичному фільмі Г. Александрова "Веселі хлоп’ята". Уродженець Одеси.

1904 – Федір Олексійович Абрамов, український вчений у галузі гірничої справи, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР (1976). Праці вченого присвячені проблемам провітрювання й аерогазодинаміці шахт, запобіганню раптовим викидам вугілля, породи й газу в них.

1907 – Ірина Грекова (Олена Сергіївна Вентцель), російська письменниця, доктор технічних наук, професор математики. Автор підручника з теорії ймовірностей, літературних творів ("Жіночий майстер", "Кафедра", "Хазяйка готелю", "За прохідною", "Вдовиний пароплав").

1917 – Ігель Ядін, ізраїльський археолог, який відкрив Сувої Мертвого моря.

1920 – Георг Отс, естонський співак (баритон), "Містер Ікс". Народний артист СРСР (1960), лауреат Сталінської (1950) і Державної (1968) премій.

1927 – Станіслав Генріхович Нейгауз, радянський піаніст і педагог, професор Московської консерваторії. Син видатного піаніста і педагога Г.Г. Нейгауза.

1927 – Ганс-Дітрих Геншер, державний і політичний діяч ФРН, віце-канцлер і міністр закордонних справ (1974–1992). 1969 –1974 рр. – міністр внутрішніх справ.

1928 – Олег Миколайович Романів, український вчений у галузі фізико-хімічної механіки матеріалів, член-кореспондент АН УРСР. Автор праць з термо-механічного зміцнення, фрактографії і структурної механіки руйнування металів. Лауреат Державної премії УРСР (1976).

1928 – Ганна Михайлівна Польова, українська письменниця в Канаді. Автор книжок про Т. Шевченка англійською мовою, статей про українського поета. З 1980 – організатор Шевченківських читань в університетах Канади.

1929 – Юрій Мушкетик, український письменник. Юрій Мушкетик написав 12 творів ("Семен Палій", "Жовтий цвіт кульбаби", "Крапля крові"…), та 12 романів ("Гайдамаки", "Суд над Сенекою" , "Серце і камінь"). Мушкетик багато років був головою Спілки письменників України.

1932 – Уолтер Гілберт, американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1980, спільно з Ф. Сенгером і П. Бергом), розробник методів дослідження первинної структури ДНК.

1937 – Роман Теодорович Гром’як, український літературознавець, доктор філологічних наук, професор. Зав. кафедрою української літератури Тернопільського педагогічного інституту. Досліджує проблеми естетичного сприймання художньої літератури, методології літературно-художньої критики, історії естетичної думки (естетичні погляди І. Франка).

1950 – Сергій Вікторович Лавров, російський державний діяч, міністр закордонних справ Російської Федерації (з 2004).

1955 – Леся Воронина, українська письменниця, журналістка, головний редактор дитячого журналу "Соняшник".

1958 – Гері (Леонард Гері) Олдмен, англійський актор ("Дракула", "Леон", "П’ятий елемент"), режисер.

1959 – Станіслав Анатолійович Мойсеєв, український режисер, народний артист України, художній керівник і директор Київського академічного Молодого театру, який очолює вже понад 12 років.

1980 – Роналдіньйо (Роналдо де Ассіш Морейра), бразильський футболіст, нападник. Чемпіон світу 2002 року, володар "Золотого м’яча" у 2005-му, бронзовий призер Олімпіади-2008, дворазовий чемпіон Америки, переможець Ліги чемпіонів 2006-го, дворазовий чемпіон Іспанії з "Барселоною". Виступав також за "Греміо", "ПСЖ", "Мілан".

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua