На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 12 серпня

Версия для печати Версия для печати

12.08.2013 10:14:36 |  

Свято:

Міжнародний день молоді.
Проголошений згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1999 р., що ухвалила рекомендації Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді (Лісабон, 8-12 серпня 1998 р.).

Православні іменинники: Андроник, Валентин, Герман, Іван, Лука, Максим, Олімпій, Сила (Силуян).
Католицькі іменинники:Інокентій,  Клара, Юліан.

Події дня:

30
до н.е. – покінчила життя самогубством разом із двома служницями, щоб не стати полонянкою римського імператора Октавіана Августа, Клеопатра VII Філопатор, остання цариця елліністичного Єгипту з династії Птолемеїв.

1323 – після тридцяти років війни Новгорода і Швеції між ними укладено Орєховський мир.

1399 – військо великого князя литовського Вітовта зазнало поразки від ординців на річці Ворскла.

1658 – у Нью-Амстердамі сформовано перший у Північній Америці поліцейський загін – рательвахт.

1687 – війська Лотарінгії розбили турецьку армію під Мохачем (Угорщина).

1812 – англійські війська зайняли Мадрид, змусивши короля Іспанії Жозефа Бонапарта тікати з міста.

1851 – американський бізнесмен і винахідник Айзек Мерріт Зінгер отримав патент на створену ним вперше у світі побутову швейну машину.

1865 – англійський хірург Джозеф Лістер уперше використав під час операції карболову кислоту (фенол) для дезінфекції інструментів та рук хірурга.

1898 – Гавайські острови анексовано Сполученими Штатами.

1900 – у Парижі була заснована Велика міжнародна рада пожежників. Нині – Міжнародний технічний комітет з попередження і гасіння пожеж.

1914 – німець Янов став першим льотчиком, що загинув на І Світовій війні (на Західному фронті).

1919 – розпочався наступ об’єднаних армій УНР на радянсько-українському фронті.

1921 – у Берліні було створено Міжнародний комітет допомоги голодуючим Радянської Росії (пізніше отримав назву "Міжнародна робітнича допомога").

1928 – у Москві відкрився Центральний парк культури і відпочинку ім. Горького.

1933 – кубинці повалили диктатуру Мачадо.

1945 – радянські війська зайняли Північну Корею, Сахалін і Курили.

1947 – перші рейди відділiв УПА пробилися до Західної Європи.

1949 – в Женеві були прийняті Конвенції про захист жертв збройних конфліктів – одна з найважливіших міжнародних багатосторонніх домовленостей в царині законів і звичаїв війни, що складає на сьогодні (разом з прийнятими в 1977 р. додатковими протоколами) основу міжнародного гуманітарного права. Набрали чинності 21 жовтня 1950 р. Ратифіковані практично всіма країнами світу, СРСР ратифіковані 17 квітня 1954 р.

1950 – міністерство оборони США вперше випустило довідник про те, як треба захищатися від ядерної атаки. Після цього в країні почався бум будівництва бомбосховищ.

1952 – у Москві було виконано вирок у справі членів "Єврейського антифашистського комітету". Суд, який закінчився 13 смертними вироками, став останнім великим політичним процесом за життя Й. Сталіна. Цього дня були розстріляні представники радянської єврейської культурної еліти – відомі поети і письменники Д. Бергельсон, Д. Гофштейн, Л. Квітко, П. Маркіш, Й. Фефер, актор В. Зускін, а також колишній начальник Радінформбюро та заступник міністра іноземних справ СРСР С. Лозовський, головний лікар Боткінської лікарні Б. Шимепіович і дві жінки – Ч. Ватенберг-Островська та Е. Теумін.

1953 – у СРСР на Семипалатинському полігоні проведено успішне випробування першої водневої бомби. Офіційне повідомлення з’явилося лише 20 серпня.

1953 – Енн Девідсон стала першою жінкою, яка самостійно перетнула на яхті Атлантичний океан.

1959 – Рада Міністрів СРСР прийняла ухвалу про продаж у кредит товарів тривалого користування робітникам і службовцям.

1962 – Павло Попович, уродженець Узина Білоцерківського району Київської області, став першим українцем у космосі (політ на кораблі "Восток-4". Також 12-15 серпня вперше на орбіті перебували два космонавти – Попович і Андріан Ніколаєв.

1970 – у Москві підписаний Договір між СРСР і ФРН, який закріпив післявоєнні кордони у Європі.

1978 – у Пекіні був підписаний Договір про мир і дружбу між КНР і Японією.

1981 – надійшов у продаж персональний комп'ютер IBM PC ціною в $1565, – процесор 4.77 МГц, пам'ять 16 кілобайт (із можливістю розширення до 256), операційна система – DOS 1.0

1988 – на екрани США вийшов фільм Мартіна Скорсезе "Остання спокуса Христа".

1989 – газета "Правда" повідомила про чергове засідання Комісії Політбюро ЦК КПРС для додаткового вивчення матеріалів, пов’язаних з репресіями 30-40-х та початку 50-х років. Комісія прийняла до відома, що рішенням КПК при ЦК КПРС відновлено в партії 44 чоловіки (всі посмертно), які проходили у справі так званої ленінградської контрреволюційної зинов’євської групи.

1990 – поблизу Лубен Полтавської області закладено Курган скорботи – пам’ятник жертвам голодомору 1932–1933 рр.

1992 – США, Канада й Мексика підписали угоду про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі (найбільший у світі єдиний торговельний простір).

1999 – в Україні ухвалено рішення про закриття всіх витверезників.

2000 – під час навчань у Баренцевому морі зазнав аварії й затонув російський атомний підводний човен К-141 "Курськ". Загинули всі 118 членів екіпажу. "Курськ" мав запустити дві холості торпеди по атомному крейсеру "Петро Великий". Згідно з офіційною версією, через проіржавілу оболонку стався витік торпедного палива, яке вступило в реакцію з мідним та латунним покриттям торпедного апарату, що призвело до хімічного вибуху та подальших вибухів торпед на борту.

Цього дня народились:

1541 – Потій Іпатій (світське ім'я Адам), український письменник-полеміст, греко-католицький митрополит Київський і Галицький, один із засновників Української греко-католицької церкви.

1762 – Георг IV, король Великої Британії у 1820–30 рр.

1774 – Роберт Сауті, англійський поет-романтик, представник "озерної школи". Автор поеми "Жанна д’Арк", драми "Уот Тайлер" і численних балад. Ранні вірші Сауті українською мовою перекладав П. Грабовський.

1781 – Роберт Міллз, американський архітектор, будівничий Білого дому і монумента Вашингтона.

1810 – Аполлон Миколайович Мокрицький, український і російський живописець. Родом з Пирятина. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук, був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв (з 1849 – її академік). Учень Олексія Венеціанова і Карла Брюллова. З 1840 р. працював в Україні, пізніше – в Італії. Друг Тараса Шевченка. Разом з Іваном Сошенком ввів його до натурних класів Академії та Ермітажу, познайомив з Карлом Брюлловим. Брав активну участь у викупі поета з кріпацтва. У своєму щоденнику, що є досить цінною мемуарною спадщиною, докладно описав знайомство з Шевченком та історію викупу його з кріпацтва. У березні 1858 р. Шевченко разом з Михайлом Щепкіним відвідав Мокрицького у Москві і занотував у "Щоденнику": "Старый приятель не узнал меня. Немудрено, мы с ним с 1842 года не виделись". Найвідоміші роботи А.М. Мокрицького: портрет Євгена Гребінки, "Портрет невідомої", "Італійка кидає квіти на карнавалі", "Італійський пейзаж".

1845 – Лев Сергійович Голіцин, князь, винороб, засновник промислового виробництва шампанських вин високої якості в Російській імперії. 1878 р. купив маєток Новий Світ на Чорноморському узбережжі Криму, поблизу м. Судак і перетворив його на зразкове дослідно-виробниче господарство з виноградарства і виноробства. Заклав відомі в усьому світі виноградники в Абрау-Дюрсо, Ай-Даніле і Массандрі.

1866 – Хасінто Бенавенте-і-Мартінес, іспанський драматург і журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури (1922) "за блискучу майстерність, з якою він продовжив традиції іспанської драми". Був найрепертуарнішим драматургом свого часу. Автор 172 п’єс, створених у різних жанрах ("Відомі люди", "Трапеза хижаків", комедії "Гра інтересів", "Місто веселе й безтурботне", "Дон Хуан з’явився", "Шпилька в роті"). У 1920 р. був головним режисером національного театру Іспанії "Еспаньйоль".

1881 – Олександр Михайлович Герасимов, російський живописець, народний художник СРСР (1943). Працював у жанрі "соціалістичного реалізму". Лауреат Державної премії СРСР (1941, 1943, 1946, 1949). Був улюбленим художником Й. Сталіна.

1881 – Сесіль Блаунт Де Мілль, американський режисер, продюсер, драматург. 1912 р. разом з Джессі Ласкі й Семом Голдфішем (Голдвіном) заснував кінокомпанію, яка згодом переросла в найбільшу кіностудію Голлівуда "Парамаунт Пікчерс". Поставив понад 70 картин ("Кармен", "Клеопатра", "Десять заповідей", "Самсон і Даліла"), орієнтуючись на смаки масової аудиторії. Володар спеціальної премії "Оскар" (1949).

1882 – Джордж Уеслі Беллоуз, американський живописець і графік, один з найбільших художників-реалістів США початку ХХ ст.

1882 – Вінсент Бендікс, американський промисловець, винахідник автомобільного стартера.

1887 – Едвін Шредінгер, австрійський фізик, один із творців квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики (1933). Автор праць з квантової механіки, математичної фізики, загальної теорії відносності, фізики атома, біофізики. Розробив (1925–1926) хвильову механіку, в основу якої поклав знайдене ним же рівняння, запровадив поняття "хвильова функція".

1897 – Отто Струве, російський і американський астроном походженням з України, один з найбільших астрофізиків XX ст. Народився у Харкові, закінчив Харківську гімназію № 3 з відзнакою та фізико-математичний факультет Харківського університету. Восени 1921 р. виїхав до США, де отримав докторський ступінь у Чиказькому університеті. 1932–1947 рр. – директор Йєркської обсерваторії, надалі – глава астрономічного відділення та обсерваторії Колумбійського університету, перший глава Національної радіоастрономічної обсерваторії США в Грін-Бенку.

1907 – Олександр Борисович Столпер, російський режисер, сценарист, народний артист СРСР. Разом з Екком і Янушкевичем написав сценарій фільму "Путевка в жизнь". Поставив фільми: "Парень из нашего города", "Жди меня", "Повесть о настоящем человеке", "Живые и мертвые".

1908 – Авраам Юхимович Асніс, український вчений у галузі зварювання і міцності конструкцій, доктор технічних наук, професор. З 1938 р. – в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона АН УРСР. Двічі лауреат Державної премії УРСР.

1910 – Олексій Кривченя, український і радянський оперний співак (бас). 1936–1938 рр. – соліст Одеської філармонії, 1938–1940 – Донецького, 1940–1944 – Дніпропетровського, 1944–1949 – Новосибірського театрів опери та балету. 1949–1962 – соліст Большого театру СРСР. Народний артист СРСР (1956).

1911 – Андрій Олександрович Білецький, український філолог, перекладач, поліглот (знав 90 мов). Син О.І. Білецького. Понад 40 років працював у Київському університеті (з 1953 р. – професор). Автор праць з класичної філології, загального мовознавства, романістики, палеографії тощо. Досліджував давньогрецький епос і міфологію, давньорусько-грецькі, давньорусько-візантійські, українсько-грецькі літературні зв’язки. Уклав антологію античної поезії "Золоте руно".

1922 – Мілош (Мілоуш) Якеш, чеський політичний діяч, генсек Чехословацької компартії у 1987–1989 рр., після Густава Гусака. Пішов у відставку внаслідок "оксамитової революції".

1925 – Сергій Тюленін, член штабу організації "Молода гвардія" в Краснодоні. Герой Радянського Союзу (1943). Виходець з Орловської області РФ. Розстріляний німцями.

1925 – Норріс-Дьюар Маквіртер, британський видавець, один з упорядників і видавців знаменитої Книги рекордів Гіннесcа.

1929 – Василь Васильович Фущич, український актор. З 1955 р. – актор Київської кіностудії ім. О. Довженка. Знявся у стрічках: "Максим Перепелиця", "Якби каміння говорило", "Іванна", "Гадюка", "Дума про Британку", "Високий перевал", "Тихі береги", "Дні Турбіних" та ін.

1930 – Джордж Сорос, американський фінансист і філантроп, громадський діяч угорсько-єврейського походження, засновник і керівника фонду "Відкрите суспільство".

1939 – Віктор Миколайович Ігуменцев, український графік, заслужений художник України. Автор серій "Жінки мого села", "Моя вулиця", ілюстрацій до творів Т. Шевченка.

1945 – Жан Нувель, французький архітектор. 2008 р. став лауреатом Прітцкерівської премії — найпрестижнішої в світі в галузі архітектури. До нещодавних проектів Нувеля належать вежа Аґбар у Барселоні, реконструкція Музею королеви Софії в Мадриді.

1957 – Ніна Карпачова, український політик і громадська діячка, юрист, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини (з 1998 р.). Народний депутат України II і V скликань (відповідно, "Незалежні" і Партія регіонів).

1964 – Андрій Клюєв, український політик. Перший віце-прем'єр-міністр України з 2010 р. Народний депутат IV-VI скликань від Партії регіонів. Був гірником, очолював низку підприємств вугільного машинобудування. 1994–2002 р. – заступник голови Донецької обласної ради, облдержадміністрації, Донецького міськвиконкому. Із 2001 р. – перший заступник голови Партії регіонів, із 2003 р. – секретар політради ПР.  2003–2005 та 2006–2007 рр. – віце-прем'єр-міністр України з питань паливно-енергетичного комплексу.

1971 – Піт Сампрас, американський тенісист грецького походження, 14-разовий переможець турнірів "Великого шолома" (це досягнення Сампраса трималося до 2009 р., коли його перевершив Роже Федерер). Семиразовий чемпіон Уїмблдону (1993–1995, 1997–2000).

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 611

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua